З МАЛОГО ЗЕРНА - ВЕЛИКЕ ДЕРЕВО
Коли посадимо в родючу, нагріту сонцем і зрошену холодними дощами, землю зерно, з нього обов'язково виросте квітуче дерево.
1961 року мала група відданих жінок заснувала при живучій парафії св. Димитрія в Етобіко Лігу Українських Католицьких Жінок Канади (ЛУКЖК). Завдяки важкій праці, щирій молитві та ентузіястичному заохоченню отця Івана Татарина, жіночий гурток перетворився на творчу й успішну організацію.
Як і в кожній організації, початки ЛУКЖК були важкі, але не бракувало тут енергії, захоплення, відданости, тяжкої праці. Не маючи власного будинку, діяльність відбувалася за змінним порядком - по хатах, місцевих храмах і школах. Площа, на якій згодом збудовано величаву церкву, була городом, плоди з якого приносили прибуток для парафії. Жінки поширили працю на відзначування різних свят у році, а також і побутових подій. Відбувалися празники, великоднє свячене, різдвяні вечері, чайні прийняття, бінго, базари, пікніки, та багато років організовувався павільйон "Коломия" підчас Торонтонського фестивалю "Караван". Чому є постійні клопотання про фонди? Очевидно, не для себе! Адже всі зусилля були спрямовані на сплату церковної гіпотеки, закупівлю величавих оздоблень для церкви, для підтримання української школи, катехизації дітей, танцювальних ансамблів і скавтів. Також не забуто про місійну потребу для Бразилії і Місії св. Івана Милостивого. Теж, очевидно, оскільки стало можливим, висипалося в Україну Біблії, молитовники і священичі ризи. В цю пору першенство надається побудові Українського Канадського Осередку Опіки.
Здобуття фондів має важливе значення, але наголос кладеться на духовний і культурний аспект парафіяльної громадськости. Щорічно жіноцтво бере участь у реколекціях та організує паломництва до Анкастер і святих місць. Треба зазначити, що паші членкині приймають у своїх хатах перехідну Вишгородську ікону Матері Божої і тим самим спричиняються до культу Небесної Неньки. Підчас відзначування Тисячоліття Хрещення України-Руси, жіноцтво ознайомлювало з мистецтвом ікон, іконостасами, вітражами, внутрішнім оздобленням в українсько-візантійському стилі запрошених гостей з інших парафій - католицьких і некатолицьких. Кожного року жіноча організація бере участь у "Світовому дні молитви", міжвіросповідне молитовне спілкування. Наш відділ ЛУКЖК ретельно допомагає бюро релігійного виховання, зокрема в публікації катехитичної серії "Бог з нами". Членкині також навчають катехизму та постійно відвідують хворих.
Для піднесення і збереження української культури, яку жіноцтво високо цінить, членкині організують кляси українського мистецького вишивання, демонстрування мистецтва писання писанок, вивчення пребагатої української кухні. Слід згадати, що наші пані гостювали визначних особистостей, серед них місцеву ієрархію, а також високих церковних достойників, наприклад: Кардинала Рубіна, Патріярха Йосифа Сліпого, Патріярха Мирослава Любачівського, а недавно. Митрополита Володимира Стернюка зі Львова. Жіноча організація гостювала теж визначних політиків, славних співаків, артистів.
Починаючи з 1975 року, духовним опікуном організації став отець Тарас Лозинський. Під його духовним керівництвом, жіноцтво організації здобуло значних успіхів у праці для добра парафії, української та канадської громадськости. ЛУКЖК при парафії св. Димитрія має поважні здобутки в царині духовного, соціяльного, культурного та фінансового розвитку парафії.
У зв'язку з відзначуванням століття поселення українців у Канаді, ЛУКЖК рішила видати прекрасні вірші та неперевершені ескізи моди Ірини Сеник. З почуттям гордости і задоволення передаємо цю книгу в руки українського читача як у діяспорі, так і у вільній, самостійній Україні.
Ліліян Юрик
Originally Composed: Friday July 17th, 1998.
Date last modified: Monday August 3, 1998.