Передріздвяна зустріч

21 грудня, напередодні Різдва Христового і Нового Року, Управа Філії Українського Національного Об’єднання Торонто-Місто запросила на передріздвяну зустріч своїх членів, мешканців оселі “Сокіл”, що у Гакстоні, а також працівників з усіх організацій, бюра яких розміщені в домівці Філії.

Ми дуже щасливі і горді, що маємо таку чудову оселю, де постійно відчувається ритм організаційного життя: чи це чергове засідання УНО чи  ОУК, Української Кредитової Спілки чи СКУ, а ось доносяться ніжні жіночі голоси – це вже членки ОУК мають проби свого хору “Боян”, час від часу чути звуки бандури – це вже в домівці Капела бандуристів.

У цей передріздвяний вечір всі зійшлися, як одна єдина українська родина. Григорій Адамович, член Управи Філії УНО Торонто-Місто, привітав присутніх і представив учасників мистецької частини, яку розпочав запальним танцем ансамбль “Аркан”, а далі покотилися по залі колядки у виконанні хору “Боян” під керівництвом Наталії Фучило. З кожним своїм виступом цей хор набуває все більшої майстернoсти, його співом того вечора мали нагоду насолоджуватись присутні. Як завжди, неперевершеним був виступ Капели бандуристів під керівництвом Віктора Мішалова, а їхні віншування додали почуття великої радости, злагоди і духовного спокою. А як уявити собі імпрезу без жартів, без веселого слова, які викликають посмішку, – звичайно, це наша Віра Ке, редакторка сторінок “Хроніка. Коментарі. Різне” “Нового Шляху”, яка своїми дотепами розвеселяла громаду. Колишній голова Філії УНО Торонто-Місто Ярослав Коваль також наділений особливим почуттям гумору, його в’язанка жартів, здавалось, не мала кінця, що додало всім сили, тепла і задоволення.

На завершення свята слово надали управителеві Української Кредитової Спілки,  президентові Дирекції УНО Канади Тарасові Підзамецькому, який напередодні цього свята тільки повернувся з України і поділився своїми враженнями від поїздки, і саме це на мить якось зблизило нас з рідною Україною, з її щирим українським народом. Т. Підзамецький зазначив, що в цей передріздвяний час саме коляда єднає людей, розширює коло доброти і злагоди.

Присутні не поспішали розходитись, хтось тихенько колядував, хтось розповідав новий жарт, а хтось просто глибоко розмірковував над сенсом життя перед незбагненним дивом Рождества, святом віри і радости, любови і сили. 

Текст і фотографії Лесі Панько