“Світу Дитини” – 90 років

Українці кажуть, що добрі діти – батькам вінець, а погані – кінець. В усі часи українська дитина була оточена увагою  родини, вбирала в себе народну мудрість, що вкладали у неї дідусь з бабусею, батьки, сусіди, бо хотіли бачити у ній гідне майбутнє родини, яке закономірно формує майбутнє нації.

 Для формування та виховання світогляду потрібно багато добрих педагогів, виховників, літераторів, дитячі видавництва. Тому в пам’ять першої річниці утворення Західно-Української Народної Республіки в листопаді 1919 року виходить у світ перше число дитячого журналу “Світ Дитини”. Це започаткувало символічний відлік нового змагання за українську ідею, але не на полі битви, а на полі духовному.

Редактор та видавець часопису Михайло Таранько (1887–1950) на свій власний капітал (кільканадцять тисяч австрійських крон), заощаджених за час військової служби 1914–1918 рр., засновує видавництво “Світ Дитини”. Крім журналу та “Діточої бібліотеки” як додаток до нього, випускає серію книг “Бібліотека для молоді”, “Пластова бібліотека”, “Популярна бібліотека”, “Бібліотека “Молодої України”, часопис для старших школярів та молоді “Молода Україна” (1923–1926 рр.). За двадцятилітню історію видання „Світ Дитини” (1919–1939 рр.) згуртовує кращі мистецькі та літературні сили.

Сумнозвісний “золотий вересень” 1939 року приніс заборону всіх українських видань у Західній Україні. Михайло Таранько після “другого освобождєнія” Львова опинився в московській в’язниці, де й був замордований.

В часи “горбачовської відлиги”, в кінці 80-х років ХХ століття, у Львові відновились ряд періодичних нецензурованих видань у “Самвидаві”. З відновленням Української держави на початку 90-х рр. ХХ ст. появилась і дитяча періодика.

У 1993 р. з ініціативи довголітніх членів ОУН вдалося переконати інженера Лідію Лемик змінити місце праці і відновити “Світ Дитини”. Як написала дитяча письменниця Оксана Думанська: “У новопосталій Україні серед “розвогнених патріотів” (слова П. Загребельного) не знайшлося нікого, хто б узявся за таку нелегку справу. А ця шляхетна сумлінна жінка, яка не мала видавничого досвіду, але мала тверде переконання в запотребуваності патріотично-мистецького дитячого журналу, на порожньому місці створила видавництво”.

Перше число журналу в теперішньому форматі вийшло у січні 1994 року. Це було видання у двох кольорах (аби здешевити), де багато уваги приділяла редактор давнім авторам. Відновлюються традиційні рубрики колишнього “Світу Дитини”. Журнал стає популярний – читають не тільки діти, але й бабусі та дідусі з розчуленням. Вони впізнають свій улюблений “Світик”.

В основу видавничої концепції редактор Лідія Лемик поклала виховання дітей на ідеалах національної гідности, християнської моралі, патріотизму. Журнал виглядав скромно в художньому оформленні, але за змістом не поступався іншим дитячим часописам.

До його оформлення залучає редактор відомих львівських художників: Зеновію Юськів, Івана Крислача, Богдана Пікулинського, Івана Остафійчука. Окремо варто згадати неперевершену дитячу художницю Зеновію Юськів (1952–2007), яка з першого числа “Світу Дитини” у своїх поетично-філософських ілюстраціях подавала найкращі образно-формальні рішення.

Останнім графічним реквієм Зеновії Юськів є оформлена нею книга Миколи Петренка “Пливла у небо казка”, що вийшла у видавництві “Світ Дитини” в серії “Бібліотечка школяра”.

 З самого початку відновленого журналу працює над ілюстраціями заслужений художник України Іван Крислач.

 На сторінках журналу друкуються твори сучасних дитячих поетів та письменників: Ігоря та Ірини Калинців, Миколи Петренка, Богдана Стельмаха, Марії Людкевич, Оксани Сенатович, Ліни Костенко, Галини Гордасевич, Анатолія Дімарова, Богдана Чепурка, Лідії Лемик. Друкуються твори відомих літераторів, що живуть в діаспорі і не доступні були читачам в Україні: Лесі Храпливої, Віри Вовк, Леоніда Полтави, Іванни Савицької, Ганни Черінь, Ніни Мудрик-Мриць, Анатолія Курдидика та тих, кого вилучили совєтські ідеологи: Богдана Лепкого, Івана Липи, Костянтини Малицької, Олени Цегельської, Марійки Підгірянки.

У 1998 році змінюється обкладинка журналу на повноколірну, і тут також долучаються сучасні мистці: З. Юськів, О. Скоп, Ю. Поліщук, В. Патик, О. Лозинський, І. Мартинець та інші. На обкладинці часто репродукуються твори українських художників-класиків, шедеври яких висвітлюють нашу історію, свята, традиції, пори року.

В журналі є традиційна сторінка з піснями, де ноти і анотації до них подає музикознавець проф. С. Стельмащук. У рубриці “Юні таланти” друкуються вірші та оповідання школярів, а на кольорових обкладинках репродукуються твори молодих мистців. Журнал змістовно багатий актуальними історичними, етнографічними, релігійними і мистецькими матеріалами.

Виходячи з традиції довоєнного видання “Світу Дитини”, редактор Л. Лемик відновила додаток до журналу “Бібліотечку школяра”.

З 1995 року в жовтні Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство “Колос” проводить дитячі змагання з дзюдо та вільної боротьби на приз журналу “Світ Дитини”. Спонсором цього щорічного турніру, присвяченого створенню УПА, є фонд В. Кузя з Торонто, керівниками якого є Віра Маланчій та Богдан Колос.

У 2007 році Україна широко відзначила 65-річчя героїчної Української Повстанської Армії. “Світ Дитини” оголосив конкурс до славного ювілею. В редакцію надійшли сотні листів, художніх творів. Першу нагороду отримав відомий поет Микола Петренко за свої ліричні новели, що публікувалися в журналі. Ці новели видано окремою книжкою під назвою “Пливла у небо казка”.

У 2009 році музикознавець проф. С. Стельмащук підготував збірник патріотичних пісень для школярів з нотами та анотаціями до кожної пісні. Цей пісенник виданий у “Світі Дитини” в серії “Бібліотечка школяра” під назвою “Нас Україна зове”.

14 вересня 2005 р. “Світ Дитини” поніс тяжку втрату. Після важкої недуги відійшла з життя її перший редактор і моя дружина Лідія Лемик. Я очолив редакцію, щоб продовжити в її пам’ять тую любов до малих читачів, виховати їх розумними громадянами України.

Хочеться, щоб “Світ Дитини” був не єдиним літературно-мистецьким журналом, який навчає і виховує наших школярів в дусі християнської моралі та національної гідности, щоби й інші дитячі періодичні видання в Україні змінили свій космополітичний зміст на український, національний.

10 вересня 2009 р. на ХVІ Форумі видавців у Львові Президент України Віктор Ющенко вручив подячні листи кращим видавцям. Подяку від Президента за “Особистий внесок у розбудову Української держави та зміцнення її незалежности” отримав головний редактор “Світу Дитини” Ярослав Лемик.

На закінчення неможливо не згадати добрим словом про велику заслугу почесного громадянина м. Львова, світлої пам’яті д-ра Василя Іваницького у підтримці та відновленні журналу “Світ Дитини”.

З самого початку він організував в м. Торонто (Канада) Громадський Комітет Приятелів Видавництва “Світ Дитини”, залучив до нього доброчинців та жертводавців. З їх фінансової підтримки журнал і сьогодні доходить до юних читачів Східної України. Зараз Громадським Комітетом Приятелів Видавництва “Світ Дитини” відає відома громадська діячка українців Канади п. Наталя Бундза. Від імени тисяч школярів України щиро дякуємо за її добре серце і відданість українській справі.

Ярослав Лемик