Бл. п. Василь Гайдай

Тринадцять років, як немає з нами Василя Гайдая, а життя його малої батьківщини, села Горенич, розквітає, стає барвистим, впевненим і визнаним в Україні... І це найкраща пам’ять про Василя, коли його рідне село звучить на вустах багатьох українців. Як би він тішився тим...

Варто пригадати, що 1994 року він повернувся з Канади на стале життя в село Гореничі, що на Київщині... Пам’ятаю, як їхали  ми з ним в автобусі вузькою однорядною дорогою, яку нам перебігали і зайці, але більше – кури, гуси... Зустрічали посеред лугу – корівки... Вперто стояли на центральному майдані села кози, не корячись господарям... У селі – бездоріжжя, з яким вправно справлявся візник з кіньми...

З 1994 по 2009 роки – а це енергійних, неледачих, наступальних всіма “фронтами демократії” п’ятнадцять літ – Гореничі не тільки піднялися, а й піднеслися! Їдете до села й селом сучасним європейським шляхом... І це вже не село, а ошатне містечко! Свято в душі односельців – ось що є сьогодні! Наш гореницький хор – найкращий в Україні! Селянам не дивина ґран-прі на мистецьких фестивалях.

А вбрання... До речі, за кошт села!

А хористи... Заспівали, нарешті, й чоловіки!

Одне задоволення – чути їх, бачити їх і радіти за всіх нас! Хор – це зброя, це дзвін, це камертон суспільного життя: добре пам’ятають уроки Кирила Стеценка і Олександра Кошиця місцеві керманичі, нічого не шкодували для створення капели. Підтримували, як могли, не тільки спів, а й працю, силу духу, відродження селянського господаря.

На знімку справді свято Горенич. Воно було у храмовий день Різдва Богородиці, якраз напередодні дня народження Василя Гайдая... І в ті хвилини я наважилась вперше за всі роки спільного життя з Василем, перед обличчями щасливих і достойних гореничан, вголос згадати сина цієї землі, яскравого носія його настроїв і ментальности, незабутнього Василя Гайдая... Я не чекала від себе відваги.

І щиро відтворюю Вам і словом, і світлиною – загальну атмосферу свята, в якому ім’я Василя Гайдая прозвучало не як минуле, а як яскрава доля, що готувала прийдешнє, готувала НОВИЙ ШЛЯХ, якому служить Ваша шановна газета...

Світла Йому пам’ять у Канаді і в Україні!

(Василь Гайдай відійшов у вічність 6 лютого 1997 року.)

Галина Гайдай