“Панта рей”

Роман Колісник

“Усе пливе, усе міняється”, – твердили старовинні греки.

Це правда. Тільки не відомо, коли й яким темпом цей процес переживає й відчуває людина. І народи. Український позаяк.

Ось один приклад.

Загостив до Канади і США Мустафа Джемілєв. Кримський татарин. Виселений Сталіним з родиною та всіма татарами з Криму ще немовлям у 1944 році. Політичний в’язень СРСР. Повернувся до Криму щойно у 1989 році. Провідник Меджлісу. Народний депутат Верховної Ради України (за списком “Нашої України”). І найважливіше – приятель українців. І незалежної України. Дійсно незалежної, а не такої, як кажуть поляки, – “залєже, як лєже”.

Що ж, панта рей. На все добре.

Малий ростом, приємний виглядом, говорить мудро. І знає українську, російську (очевидно), англійську (бо треба) і татарську. І виступав перед українською громадою з татарськими і навіть єврейськими гістьми, які прийшли його послухати, в Торонто 9 грудня 2010 року. Говорив татарською з перекладачем на англійську. Цікаво, що в його татарській мові не було ані одного англійського слова. Щось протилежне, як в сучасній українській, у котрій англійські слова та вислови ростуть, як гриби по дощі. Без дощу. Навіть замінюють гарні українські. Кожна вітчизняна газета рясніє такими щоразу новими “родзинками”. (Навіть у “Літературній Україні” з’явився: блокбастер!).

– Ну, то що? – скаже хтось.

Щось! Бо поглянувши в історію України 800 років тому: хто були татари? Зруйнували Русь, поярмили князів, забирали в ясир. Навіть славну Роксоляну, якій щойно недавно поставили пам’ятник у Рогатині. За що? За те, що була “султанкою”-мусульманкою?

Панта рей у Рогатині.

І татари збудували Російську імперію.

Невже ж?

Авжеж!

Як твердять історики: коли впала їхня Золота Орда, татарська еліта прийняла християнство і стала московською елітою. Для своєї користи. Що продовжується до сьогодні. Доказ – один російський вчений сказав таке: пошкрябайте шкіру росіянина і побачите, що вийде кров... татарина.

Українська еліта (чи як її було звати) допомогла і допомагає в розбудові цієї імперії. Злої – як її назвав президент США Рейґан. Тому маємо Путіна й Януковича. Чого ще до щастя українському народові треба?

Панта рей. По-російсько-імперському!

Яка доля припаде татарській громаді в Криму?

“Татарів мало, – сказав Джемілєв, – щось понад 10 відсотків (240 тисяч), росіян – 60 відсотків, українців – 24”. Був на розмові у президента Януковича, котрий “обіцяв – не обіцяв”, однак запропонував йому вступити до блоку Регіонів.

Панта рей! По-українському.

На пам’ятку Джемілєв наприкінці заходу сказав, що традиційно татари дають дарунки: коня, ніж-кинджал або шапку-кримку. Коней не привіз, ножі небезпечні, то для організаторів зустрічі подарував – якраз добрі на канадську зиму – чорні шапки, а ведучому Борисові Вжесневському – білу кримку.

Під час церемонії збоку стояла дівчина.

– Чи ви все зрозуміли? – спитав я з цікавости.

– Так, усе.

– І по-татарськи?

– Так.

Говорила по-українськи, краще за не одного українця. Вона – татарка з Сімферополя. Студентка в Канаді. Дуже гарна. Чи не пливе в її жилах кров українських полонянок?

Що ж, панта рей.