Св. п. Василь Гайдай

27.09.1922 – 6.02.1997

У 15-ту болючу річницю відходу у вічність мого чоловіка Василя Гайдая замість квітів на його могилу на цвинтарі “Глен Іден” міста Вінніпегу складаю пожертву на пресовий фонд газети “Новий Шлях”. Це видання для мене особливо дороге, бо довгий час, коли ще редакція цього славного часопису була у столиці провінції Манітоба, в ній працював як лінотипіст, як репортер мій покійний чоловік разом з видатним редактором Антіном Добрянським та авторитетним журналістом і другом Іваном Байраком. Світла їм усім пам’ять. Хай “Новий Шлях” своїм полум’яним словом освячує правду про всевитривалих українців, які, хоч і були розсіяні по світу, але життя присвячували та присвячують довічній Належності рідної материнської землі.

Світла пам’ять друзям і побратимам Василя Гайдая: Анатолію Жуківському, Юрію Гвоздуличу, Миколі Суховерському, Віктору Степаненку, Івану Хохлачу, Дмитру Яремчуку, Петру Данелюку, Григорію Живилові, Володимиру Климкову, Олексі Федоруку, Миколі Маю, Степану Хролю, Петру Пісоцькому, Миколі Сергійчуку, Андрію Славичу, Демиду Салючку, Галині Топольницькій, Ірині Шимків... Їхні імена належать історії не тільки України, їх понесли у Всесвіт вірні журавлики на пісенних крилятах, щоб небу скласти іспит любові та відданості рідній землі.

У такому пантеоні імен квітло життя Василя Гайдая. Цей квіт я з вдячністю зберігаю у своєму серці.

Галина Гайдай, дружина