Успіх театру “Заграва”

Oксана Бризгун-Соколик

Після перерви, десь коло двох років, приємно було знову дістати в руки летючку: Виступ Українського Драматичного Театру “Заграва” відбудеться...

І відбувся! 17 лютого 2013 року. Це була прем’єра трагікомедії “Євангеліє від Івана” Анатолія Крима, сучасного драматурга в Києві. І на сучасні теми. Не диво, що голодні на театральне мистецтво торонтонці заповнили простору залу Пластової Домівки ім. Гуцуляків в Торонтo!

П’єса про сучасного українця в Україні. Починається і кінчається молитвою Івана. Він – побожний господар, який безмежно любить землю і за гроші, які йому присилає дружина – робітниця в Італії, купує землю... І хоч він пробує бути чесним, та різноманітні податки і всякі інші обставини змушують його підкоритися “дипломатичним” вимогам, і він також підплачує, плекаючи безграничну корупцію в Україні. Але – шахраї є спеціaлісти, і кінчається тим, що у нього все виносять з хати, і він залишається з голими стінами. Та все ж таки Іван вірить, що буде краще і повернуться в Україну її діти з любові до землі! (Що можна різно розуміти).

П’єса трагічна змістом сучасного життя в Україні, але написана легко, з комічними ситуаціями і не дає глядачеві відвернути увагу від себе! Успіх був. Спонтанно всі повставали, і оплескам не було кінця. Цей щирий вияв подяки глядачів, як і гори квітів, були чудовою подякою відзначення ювілейного 60-го року праці “Заграви”. Заснована 5 червня 1953 року в Торонто, вона є єдиним українським діаспорним театром, що “прожив” 60 років у нелегких обставинах. Це ж добровільна праця акторів і помічників, години, місяці підготовки, це їхня громадська праця і пожертва, яка може бути тільки тоді, коли є велика любов до театрального мистецтва! Це не Страдфорд чи інший професійний театр, де актори можуть і присвячують весь свій час, знання, і т. д. ... для театру за високу платню!

Пригадуються 50-ті роки. Створився театр “Заграва”. Це не був перший театр у Торонто, але театр, який мав надії існувати довгі роки. Перша вистава, сподівання, сумніви, радості, розчарування... Згадуються Бельський, Довганюк, Ільків... Багато з них вже у театрі Вічності... А театр ЖИВЕ! Наперекір клопотам, проблемам, труднощам, шуканням за залею для проб, фінансам. То ж сьогодні треба подякувати всім тим, які протягом 60 років вкладали свій час, енергію і серце для нашої розваги, нашої насолоди, хоча треба було десь і колись заробити на шоденний хліб!

Хто ж наші актори сьогодні?

Йосип Терлецький грав роль, а точніше – переживав роль господаря Івана. Йому подяка від нас усіх! Він уже 25-ий рік – творчий директор театру. Ще один ювілей для “Заграви”! Нагороджений Україною званням “Заслужений працівник культури України”. Підшукувати ентузіастів, співпрацювати зі всіма в мирі і злагоді, підшукувати матеріали, підбирати ролі... і заробляти на хліб насущний... не так просто.

У п’єсі виступали зі серцем і переконанням та переживали свої ролі:

Безжурний Колька, син Івана – Максим Столяревський

Строга Василина, бухгалтер (книговод) – Ольга Клименко

Доброзичливий Петро Григо-рович, ветеринар – Степан Ґеник-Березовський, чи не один із найдавніших акторів “Заграви”!

Розгублений Гріша, сільський голова – Юрій Барсук

Всезнайко Макухович, районне начальство – Зореслав Книшук

Самовпевнений Волдирюк, банкір – Василь Ахтемійчук

Екстравагантна панночка Анжела – Олена Гісис

Темпераментна господиня Христина – Ірина Берлінг

Зарозуміла судовиконавець Ганька Гарькава – Лариса Баюс

Німець з апетитом, Глобке, інвестор – Мирослав Ковалевич

Великий кавалєр Сільвіо з Італії, інвестор – Олексій Слєпухов

Рухливі помічники судовиконавця – Орест Білик, Ігор Масливчук, Станіслав Хоменко

Читець – Роман Бутенко. Оригінально представлений, але голос губився у стінах

І не обійшлося би без Станіслава Хоменка – художнє оформлення, Лариси Микитин і Сергія Щибиволока – музичне оформлення (деколи заголосно!), Оксани Попової – дизайн матеріалів та Дарії Терлецької – світло та костюми і не тільки! Вона ж – дружина режисера і його права рука у всьому!

Вистава “Євангеліє для Івана” пройшла з повним успіхом, хоча були і критичні голоси. Зміст п’єси? На жаль, це дійсність України: корупція, непевність, хаос... Але і віра у краще! Побутова п’єса не для експорту. Бо чужинець би ніколи не міг зрозуміти, як може бути такий “порядок” у державі... А від нас подяка авторові, що відтворив сучасність, в яку у вільній, міцній та справедливій майбутній Україні тяжко буде повірити!!!

Театр “Заграва” за тих 60 років поставив багато п’єс. Це і твори українських класиків, як, наприклад, “Украдене щастя”, “Мина Мазайло”, “Кассандра” та інші, європейських класиків, наприклад, Ібсена “Примари”, і сучасні п’єси. Навіть були написані спеціaльно для “Заграви” “Євшан зілля”, “Танок волі”, “Віва Бойко”. “Заграва” у 1990 році з успіхом виступала впродовж 12 днів в Україні. Тож бажаємо “Заграві” дальшу успішну десятку років, а там і далі! Турів по Канаді, США та Україні і щирих зустрічей глядачів з подякою за їхню працю!

PHOTOS

1 - Актори Українського Драматичного Театру “Заграва”, які брали участь у виставі “Євангеліє від Івана”

2 - Зліва направо: “Волдирюк” – Василь Ахтемійчук, “Іван” – Йосип Терлецький, “Василина” – Ольга Клименко, “Анжела” – Олена Гісис, “Глобке” – Мирослав Ковалевич, “Макухович” – Зореслав Книшук, “Петро Григорович” – Стефан Ґеник-Березовський, “Гріша” – Юрій Барсук, “Колька” – Максим Столяревський