КТПУ відкрило 14-ту бібліотеку в Запоріжжі

Д-р Марія Фішер Слиж, член управи Канадського Товариства Приятелів України

Від часу проголошення самостійної України 24 серпня 1991 р. Канадське Товариство Приятелів України допомагає у національному відродженні України.

300-літнє поневолення Східної і Південної України царським урядом (від часу Переяславської угоди 1654 р.) і 70-літнє панування більшовиків (від 1920 р.) з їхнім терором (голодомор, розстріли, концтабори) призвели до повної русифікації Східної і Південної України.

Російська мова в Україні є серйозною проблемою для самостійної України та її уряду і великою небезпекою для нашої державности. Приїжджого у Східну Україну українця вражає всюди приявна російська мова, пам’ятники ворогам України (найбільше пам’ятників – Леніну), більшовицькі назви вулиць. Тому незвичайно важливою є праця для національного відродження України. Мета ж Канадсько-Українських бібліотечних центрів – українізація України.

Запоріжжя – велике індустріальне місто над Дніпром з населенням понад 800 тис. чоловік – є 6-им найбільшим містом України. Засноване воно було у 1770 р. на місці Олександрівської фортеці. Історія сягає ще давніших часів, де поблизу Запоріжжя, на південно-західній околиці, на острові Дніпра Хортиці, у 1554-1555 рр. князь Дмитро Байда Вишневецький збудував фортецю і започаткував Запорозьку Січ. А тепер Запоріжжя справляє враження тотально зрусифікованого міста. Української мови там не почуєш. А була там Запорозька Січ!

Відкриття Канадсько-Українсь-кого бібліотечного центру відбулося напередодні 15-ої річниці Незалежности України, а саме 16 серпня 2006 р. в обласній науковій бібліотеці на пр. Леніна, 142.

Зібралася нечисленна громада, приблизно 50-60 осіб, у просторому, гарно прибраному українськими рушниками роботи майстрині Валентини  Харлової залі. Церемонію відкриття вела директор бібліотеки Інна Степаненко. Гостей вітала хлібом-сіллю народна майстриня Валентина Харлова.

Після вступного слова прозвучали славні України і Канади. Промовляли: Микола Фролов, виконуючий обов’язки обласного державного адміністратора; пред-ставник посольства Канади в Україні; Інна Церковна,   заступник начальника управління культури; Ірина Панькіна, представник Запорізького Державного Університету; О. М. Нешерет, голова Національної Спілки письменників у Запоріжжі; Григорій Лютий; Петро Зубков, голова районної адміністрації. Іван Кузик, голова бібліотечного Центру при Канадському Товаристві Приятелів України, сказав: “Ми привезли вам 18,500 книжок і журналів, що вийшли друком у діaспорі. Це дарунок нашим братам і сестрам в Україні. У цих виданнях є те, що замовчувалося довгі десятиліття. Такі центри ми відкрили в Луганську, Донецьку, Харкові, Одесі, Сімферополі, Севастополі, Сумах, Чернігові, Черкасах, Полтаві, Маріуполі, Дніпропетровську, Хер-соні. Я сам народився в Канаді, але пишаюся тим, що є українцем”.

Марія Фішер Слиж звернулася до українців Запоріжжя з проханням  говорити українською мовою вдома і в праці.

Гостем з Канади була пані Ольга Кузик, дружина Івана Кузика. 

Після привітів Іван Кузик, Марія Фішер Слиж і Микола Фролов перерізали стрічку і відкрили Центр. Владика Григорій УПЦ КП і о. Андрій Бухвак, парох греко-католицької церкви у Запоріжжі, освятили Канадсько-Український бібліотечний центр. Учасники з цікавістю оглядали привезені книжки.

У культурній програмі виступила бандуристка, солістка обласної філармонії О. Беженар, яка своєю грою на бандурі причинилася до успіху святочного відкриття.

Працівники бібліотеки Галина Тимочко і Наталя Купреєва приготували книжково-ілюстративну виставку “Ми українці”, яку присутні захоплено оглядали, як також виставку робіт майстрині Валентини Харлової, члена Національної Спілки майстрів народного мистецтва України; ткані українські рушники, які були великою прикрасою залі.

Велика подяка п. Інні Степаненко і всім, хто їй допомагав, за взірцеве приготування відкриття і за співпрацю.

Після офіційного відкриття ми, українці з Торонто, відвідали острів Хортицю, осідок Запорозької Січі. Довжина острова Хортиця – 12,5 км, а ширина – 3 км (у найширшому місці). На острові є історичний музей, в якому ми оглянули козацьку зброю, гармати XVII ст., портрети гетьманів, діорами та ін. Ходили “Тарасовою стежкою”, де ступав влітку 1843 р. 29-річний Кобзар і плакав над долею України.

Відвідали також краєзнавчий музей, а о. Андрій Бухвак зробив нам екскурсію містом на машині. Опісля від’їхали до Києва нічним поїздом.

Відкриття Канадсько-Українсь-ких бібліотечних центрів є вислідом праці членів бібліотечного комітету: Івана Кузика, Степана Горлача, Ярослава Семчишина, Миколи Колодки, Олександра Дольницького. Всі вони цілий рік збирали книги і журнали, сортували, пакували і висилали тисячі книжок до Запоріжжя. Велике спасибі вам, друзі!

Канадське Товариство Приятелів України, зокрема голова бібліотечного Центру Іван Кузик, висловлюють  щиру подяку фірмі “Міст” і його президентові п. Ростиславові Кисілю за безкоштовне надання приміщення для пакування і висилки книжок в Україну! Це велика поміч Україні, за яку ми безмежно вдячні панові Кисілю!

Щира подяка спонсорам висилки книжок – д-р Марії Фішер Слиж і Кредитовій Спілці “Будучність”.

Ми також щиро дякуємо людям, які дарують книжки, та просимо по змозі долучати фонди на їх висилку.

На кінець заохочую молодь Пласту і СУМу та всіх, кому не байдужа доля України, їхати в Україну і працювати для її національного відродження.