Волинь відзначила 102-гу річницю народження Уласа Самчука

Оксана Бризгун-Соколик

Нарешті мрія-бажання Уласа Самчука сповнилося. У 102-гу річницю з дня народження письменника, 20 лютого 2007 р., у Рівному святочно відкрито Літературний музей Уласа Самчука. У прекрасному Будинку Вчених, при вул. Симона Петлюри, 17, поки що в одній просторій кімнаті розміщені стіл, машинка до друку, ліжко, піаніно, речі, які вживав Улас Самчук з дружиною, проживаючи в Рівному під час ІІ Світової війни. Донька його колишніх господарів зберегла цінності, і вони, з гарно, логічно розміщеними фотографіями з різних часів його життя: юність, Прага, Рівне, DP табори, Канада – творять цілісну історію життя письменника.

Ведуча музею Інна Нагорна старанно і з любов’ю приготувала хоч скромну, але цікаву та цінну експозицію.

Церемонія в день народження почалася покладенням квітів коло стіп пам’ятника Уласа Самчука.

А потім у переповненому Будинку Вчених, з масою людей надворі, які не дісталися до Будинку, директор обласного Рівненського краєзнавчого музею Олександр Булига попросив Олександра Данильчука – голову Рівненської обласної ради,  Олега Торкунова – заступника голови обласної державної адміністрації та академіка Миколу Жулинського – директора Інституту літератури ім. Т. Шевченка розрізати стрічку при вході до музею. Ножички подали пластунки в одностроях з куренів Уласа Самчука та Олени Теліги.

Піснею на фортепіано “Чуєш, брате мій...” зустрів музей Уласа Самчука гостей. Ректор Рівненської духовної семінарії митрофорний протоієрей Ігор Швець у сослуженні численних священиків посвятив новий музей. А тоді сердечні промови, подяки та побажання на майбутнє, переплетені з піснями на бандурі, не опускали залу, повну ентузіазму, вдоволення та радости.

Виступали Олександр Данильчук, Олег Торкунов, депутат обласної ради Василь Червоній, який багато допоміг у встановленні пам’ятника Самчукові у 2005 p., Олександр Булига, Петро Давидюк – начальник управління культури обласної державної адміністрації, виконавці останньої волі Самчуків – Оксана та Ярослав Соколики та багато інших. У своєму слові Микола Жулинський сказав: “Ніхто не увічнить пам’яті наших великих людей, якщо ми самі нього не зробимо”.

О. і Я. Соколики привезли з Торонто фотографії, документи та три чудові писанки, які прикрашали колись помешкання Самчуків.

Усі промовці висловлювали впевненість, що музей побільшиться – і більшим приміщенням, і кількістю експонатів, які наразі є в музеї в Тилявці, куди був перевезений майже цілий музей з Торонто не за бажанням письменника і без відома виконавців останньої волі. Також теперішній власник Самчукової картини Федора Кричевського, яка не була перевезена в Україну, як бажав Самчук, і про яку є згадка в кількох творах письменника, обіцяв її з Торонто передати до музею в Рівному весною цього року. То ж можна вірити, що музей буде репрезентативний та гідний Уласа Самчука.

На закінчення відбувся полуденок з участю вчених, етнографів Рівненської та Волинської областей з донькою Татяни Самчук Іриною Праховою та її чоловіком Юрієм Кузьменком з Києва, директором музею У. Самчука в Дермані Федором Єфимчуком, письменником Євгеном Шморгуном, директором Рівненського театру Володимиром Петрівим та багатьма іншими гістьми.

Після офіційної частини відбулися наради голів держад-міністрації та обласної ради з Оксаною та Ярославом Соколиками, Миколою Жулинським, ректо-ром Національного Університету “Острозька Академія” проф. Ігорем Пасічником у справі перевезення спадщини письменника з Тилявки до Рівненського літературного музею Уласа Самчука.

Волинь цінить, любить та шанує своїх великих людей. У століття письменника поставлено йому прекрасний пам’ятник у Рівному. Достойно шанують Уласа Самчука також у Національному Університеті “Остозька Академія”. Відбуваються там святочні концерти, доповіді, інші заходи. 3 їхньою допомогою ми видали трилогію Самчука “Волинь”, а тепер друкується “На білому коні” та “На коні вороному”. В 2005 р. успішно відбувся Перший конкурс молоді Уласа Самчука, а цього року ми мали велику приємність 21 лютого роздавати нагороди переможцям Другого конкурсу на тему: “Що писав Самчук про Україну і що писала Україна про Самчука”. Подібні конкурси вже заплановані на наступні роки.

Ми тішимося, що ректор Острозької Академії проф. Ігор Пасічник вже у березні ц. р. приїздить до Канади на зустрічі з громадами, де ми зможемо всі подякувати йому за його плідну та корисну працю для вшанування “нашого торонтського” великого письменника Уласа Самчука.