“Мутна водичка”
Микола Латишко
Українська народна
приповідка каже: “В мутній водичці рибка ловиться...” Я не знаю, бо я не є
рибалкою. Але я є той, хто пережив Голодомор-Геноцид в Україні у 1932-1933
роках. Що це має спільного з “мутною водичкою”? Я поясню.
Я знав давно, що в Україні ХХ століття було ДВА голоди і ОДИН Голодомор. Отже,
я насмілюся висловити кілька МОЇХ думок на цю тему.
Всі знають, що без достатньої кількости їжі людина може померти. Коли через
брак їжі помре одна чи кілька людей – це ще далеко не означає, що в державі
(будь-якій) є голод чи голодомор. Одначе коли в державі вмирає багато людей
через брак їжі, тоді ми всі кажемо, що в тій країні є голод. Голод, одначе, не
завжди є голодомором чи геноцидом.
В історії людства бувало багато голодів. Голод може бути через різні
причини, такі, як неврожай, повені, посухи, пошесті рослин, саранча, війни і т.
д. Коли в державі є голод через т. зв. “природні причини” чи війни, тоді
НОРМАЛЬНИЙ уряд тієї держави намагається допомогти своїм людям, закуповуючи
збіжжя та інші продукти в інших країнах, або бере їжу з приготовлених для
непередбачених нещасть сільськогосподарських збірників і тим самим намагається
рятувати своїх людей. А що ж було в Україні у 1932-1933 роках? Якраз навпаки!
Людям ЗАБИРАЛИ їжу насильно і планово.
Чи вожді того часу з такими прізвищами, як Затонський, Куйбишев, Хатаєвич,
Ягода, Молотов, Литвинов, Берія, Каганович, Сталін та інші рятували людей в
Україні? Можливо, що так, але СВОЇХ, а не українців.
В останніх роках, а особливо у 2008-му, в час 75-их роковин вшанування
жертв Голодомору 1932-1933 років українцями, де б вони не жили, було сказано,
написано, дискутовано, рішено, зроблено і навіть ВИМАГАНО – багато. Це
надзвичайно ДОБРЕ! Нарешті! Найвищий час, щоб ми почали не лише просити, а
ВИМАГАТИ! Агресивність дій у сьогоднішній час є не лише побажана, а й потрібна
– навіть конечна! Бо ж ті, які створили в Україні ШТУЧНИЙ ГОЛОДОМОР, кричать на
повний голос у Росії і навіть в Об’єднаних Націях і тепер, заперечуючи його,
щоб не допустити до ВИЗНАННЯ світом Голодомору ГЕНОЦИДОМ українського народу. (Хоч
багато держав вже це зробило, і ми їм за це вдячні.)
Росія, та й дехто в Україні, головно комуністи і мало поінформовані
“політики”, змішують голоди 1921-1922 і 1946-1947 років з ГОЛОДОМОРОМ-ГЕНОЦИДОМ
1932-1933 років. (Щоб була “водичка мутна”...) Кому ж це вигідно? Звичайно,
Москві і комуністам, бо вони тоді кажуть: “Яка різниця, адже люди мерли з
голоду і тоді, і тоді, і тоді, бо голод був в усьому Совєтському Союзі і майже
в усіх республіках”. А чи воно справді так?
Вони не хочуть навіть говорити про ПРИЧИНИ – ЧОМУ і ЧЕРЕЗ ЩО був Голодомор
в Україні!
Я пережив Голодомор в Україні і співчуваю всім тим, хто пережив голод
будь-де. І завжди, в міру моїх можливостей, їм допоможу.
Яка ж різниця між голодом і голодомором? А ось яка.
Тоді, коли Гітлер нищив євреїв, він це робив через неконтрольовану
ненависть до євреїв і тільки тому, що вони були євреями. А чи їх як народ били
до смерті, чи стріляли, чи газом душили, чи палили, чи то дітей, чи дорослих –
для Гітлера і його фашистів це не грало ніякої ролі. Самозрозуміло, що, за
всіма визначеннями Об’єднаних Націй, це був Голокост-Геноцид. Це
робилося планово і навмисно.
Таке саме робилося і в Україні у 1932-1933 роках. Нищили українців через
російсько-комуністичну ненависть тільки тому, що вони були українцями. Нищили
планово, навмисно – Голодомором. Чи є різниця, як і через що люди вмирають? Звичайно,
що так! Якщо забрати в людей насильно всю їжу – це не є те саме, що не мати
достатньо їжі через неврожай. ЦЕ ГЕНОЦИД! А те, чи померло тоді 5, чи 7, чи 10
мільйонів, – не робить ніякої різниці, бо не кількість визначає Геноцид, а
ПРИЧИНА смерті і ХТО чи ЩО призвело до тієї ПРИЧИНИ (Cause and Effect). Голоди в Україні та в Совєтському Союзі і в
1921-1922, і в 1946-1947 роках були спричинені війнами, які зруйнували
сільськогосподарські можливості продукувати їжу. Не було досить тракторів,
коней, корів, чоловічих рук, зерна і т. д. Війни скрізь таке роблять. А це не
те саме, що НАВМИСНИЙ, ПЛАНОВИЙ Геноцид у МИРНИЙ час і з ДОБРИМ урожаєм.
Отже, коли мені хтось каже і в Україні, і в діаспорі, що вони також
пережили Голодомор у 1946-1947 роках, я кажу їм: “Ні, це не те саме!” Змішання
голодів – це те саме, що змішання народів, націй, мов, історії і т. д. Декому
це дуже вигідно!
Я свідомий того, що в Україні був терор, висилки, розстріли і т. п. Але
московський терор в Україні існував ще від Мазепинських часів, які Москва і
тепер теж намагається змішати і “святкувати” битву під Полтавою – разом з
Україною. (!) А все це через те, що у змішаній, мутній водичці легше ловити
“рибку”. А може, ми й далі не знаємо, хто є той “рибалка”, який і чий є “гачок”
і хто його має проковтнути?
Завдяки таким організаціям, як “Меморіал” в Україні,
Дослідницько-Документаційний Центр в Торонто і Ліга Українців Канади, які мають
і зберігають багато автентичних совєтських документів, книг, свідчень свідків і
фільмів про Голодомор, ми і цілий світ можемо легше зрозуміти, що таке голод і
чому Голодомор є Геноцидом.
Не даймось зловитися знову на ті гачки – “дружби”, “слов’янства”, “двох
офіційних мов”, “братніх народів”, “спільної історії” і т. д., бо вони є лише
“мутною водичкою”, яка тече з Москви.
Не зупиняймось на 75-річному вшануванні жертв Голодомору-Геноциду. Вимагаймо
і далі, щоб СВІТ нас почув. Будьмо настирливі і безкомпромісні щодо
Голодомору-Геноциду українського народу.