У вінок Великому Кобзареві

Лариса Гринда

Мабуть, кожен, у кого б’ється в грудях українське серце, відчуває потребу і вважає за свій обов’язок вшанувати у березні нашого славного Генія, Пророка і Великого Українця – Тараса Шевченка. Саме 9 березня 1814 року народився Тарас Шевченко, а 10 березня 1861 року, у віці 47 років, за загадкових обставин помер на чужині, далеко від неньки-України. Згодом його домовину перевезли на Батьківщину і поховали на Чернечій горі в Каневі.

Цього року Відділ Організації Українок Канади Торонто вирішив відзначити Шевченківські дні мистецьким вечором, який відбувся 4 березня в Домівці Філії Українського Національного Об’єднання Торонто на 145 Evans Ave. Готувались до нього заздалегідь. Програму підготувала членка ОУК Дарія Дяковська, а до участи прилучились і членки Відділу, і запрошені самодіяльні артисти.

Вечір відкрила голова Відділу ОУК Торонто Стася Сусмут. Вона подякувала організаторам заходу і всім, які прийшли вшанувати Великого Кобзаря, за присутність. Особливу подяку голова висловила Дарії Дяковській, яка написала сценарій та проводила проби з учасниками програми.

Пані Дяковська подала біографічну довідку про Тараса Шевченка, починаючи з його дитинства і закінчуючи зрілою громадсько-політичною та мис-тецько-літературною діяльністю. В її доповідь були вплетені поетичні твори та пісні на слова поета, що додало особливого відчуття кожному із присутніх у залі. У цей же час на екрані висвітлювались фотографії чи картини, які знаменували той чи інший період життя Шевченка. Підготував і демонстрував прозірки син пані Дарії Дяковської – Франко.

Поезія, знана кожному українцеві і чута багато разів, знову переносила нас у той далекий час, коли Тарас був малою дитиною, коли він вчився малювати у Петербурзі, коли він на засланні у далекому Казахстані писав вірші і малював, незважаючи на сувору заборону, у маленькій захалявній книжечці... З великим почуттям читали їх Надя Баб’юк, Леся Панько, Тарас Баб’юк, Мирослав Ковалевич і його внук Орест Білик, Лідія Лелик, Надя Остапчук, Наталя Обаль, Уляна Фучило.

Музичну частину Шевченківського вечора чудово представив жіночий хор “Боян” під диригуванням Наталі Фучило, який виконав кілька творів на слова Тараса Шевченка та твори про Великого Кобзаря. Прекрасно звучали дзвінкі жіночі голоси. Соло виконала нова членка Відділу ОУК Торонто, а в минулому членка Відділу ОУК Віндзор Оксана Пікуш. Акомпонував при роялі Рон Когут.

На закінчення всі учасники Шевченківського вечора разом із присутніми у залі заспівали безсмертний Шевченків “Заповіт”.

Як і заповідав Великий Тарас, ми, українці, де б ми не були – чи в Україні, чи поза її межами, – неодмінно будемо споминати свого Пророка, вплітаючи у вінок на його пошану поезії, пісні, мистецькі вечори. Але найголовніше – ми мусимо звіряти з Шевченковими заповітами наші дії: самовіддано любити свою Батьківщину, берегти рідне слово, рідну мову і рідну віру.