НАВКОЛО СВІТУ

У Німеччині – протести проти знесення Берлінської стіни

Жителі столиці Німеччини провели акцію протесту проти знесення частини Берлінської стіни, що залишилася відомою як Галерея Східної сторони.

Як повідомляється, жителі міста незадоволені планами будівництва на цьому місці багатоквартирного будинку класу люкс. На їхню думку, влада міста намагається згладити гострі моменти минулого сучасної Німеччини, стираючи історичну пам’ять після об’єднання країни.

Протести очолив американський актор Девід Гассельгофф. Пісня “У пошуках свободи”, яку він заспівав в 1989 році відразу після падіння Берлінської стіни, досі популярна серед німців.

“Це останній пам’ятник загиблим людям та збереженню свободи”, – зазначив актор, додавши, що фрагмент стіни залишився “воістину священним”.

Між тим, будівельна компанія заявила раніше про готовність шукати компроміс щодо збереження частини стіни.

Раніше повідомлялося, що в Берліні знесуть найдовшу зі збережених ділянок Берлінської стіни, розташованої в районі Фрідріхсхайн.

Екс-перша леді України віддала свій одяг на виставку дизайнера

Екс-перша леді Катерина Ющенко віддала одяг на виставку львівського дизайнера Роксолани Богуцької.

“Я віддала всі речі, які шила для мене Роксолана Богуцька. До речі, їх дуже багато. Дизайнер сама вибере, які речі їй підходять для експонування на виставці, – каже Катерина Ющенко. – Роксолана Богуцька шила для мене костюм і суконку на інавґурацію мого чоловіка. Також у мене є багато костюмів цього бренду і пальто”.

Екс-перша леді наголосила, що хоче відвідати ювілейний показ Роксолани Богуцької.

“Я рада, що вона влаштовує ювілейний показ. Ми мали велику приємність вручити Роксолані дві нагороди від Асоціації благодійників України”, – додала пані Ющенко.

Цьогоріч український дизайнер Роксолана Богуцька та її команда святкують ювілейну дату – 15 років творчої діяльності. З цієї нагоди дизайнер готує особливу колекцію, яку ось-ось презентує у рідному Львові, а також ретроспективну виставку.

Унікальний випадок зафіксували у Флориді

У США вперше жінка з п’ятьма пересадженими органами стала матір’ю здорової дитини.

Унікальний випадок зафіксували лікарі клініки американського міста Маямі, штат Флорида. Щасливою мамою стала уродженка Катару Фатіма аль-Ансарі.

Коли Фатімі було 19 років, у неї виявили тромб у кишковій артерії. У 2007 році в тій же лікарні Маямі їй зробили операцію, в результаті якої вона отримала донорські печінку, підшлункову залозу, шлунок, тонку і товсту кишку.

26 лютого аль-Ансарі за допомогою кесаревого розтину народила здорову дівчинку. Вагітність проходила з невеликими ускладненнями. Проте лікарі впевнені, що молода мама, якій тепер 26 років, зможе народити ще не один раз.

Фатіма аль-Ансарі сказала, що безмірно щаслива стати матір’ю і вже в найближчий тиждень має намір повернутися з донькою і чоловіком на батьківщину.

До 150-річчя з дня народження академіка В. Вернадського (1863–1945)

12 березня світ відзначив 150-ту річницю з дня народження Володимира Вернадського – великого вченого, українця за походженням, основоположника вчення про біосферу і ноосферу, основоположника наук геохімії, біогеохімії, радіогеології, автора закону біогенної міграції атомів, першого президента Академії Наук України.

Нащадок запорізьких козаків, Володимир Вернадський не просто заснував нові науки, але й був філософом, який сприяв формуванню нового світогляду. Саме йому ми завдячуємо концепцією сталого розвитку, про яку так багато сьогодні говорять. У вченні про біосферу він синтезував уявлення про світ, його єдність, передбачив перегляд базових понять науки про матерію та енергію, будову Всесвіту, простір та час, попереджав про небезпеку, пов’язану з радіоактивністю, про відповідальність людства за збереження біосфери Землі. Український вчений набагато випередив свій час.

Вищою цінністю в системі еволюції Всесвіту для нього завжди була людина. Осмислюючи становлення й розвиток біосфери Землі як єдиний еволюційний процес, учений висунув концепцію ноосфери, планетарної “сфери розуму”, якій призначено обирати перебіг буття.

З Україною Вернадського поєднує не тільки походження. У своєму маєтку в Шишаках на Полтавщині він організував науковий полігон, зробив немало відкриттів. Найвизначнішою його діяльністю в Україні стало створення Української Академії Наук. Тоді Вернадський записав у щоденнику: “Ви знаєте, як мені дорога Україна і як глибоко українське відродження проникає в мій національний і власний світогляд... Я вірю в майбутнє...” Цілком закономірно, бо ще у Петербурзі 15-річний Вернадський занотував у щоденнику: “Страшенно притісняють українців. Драгоманову навіть в Австрії не дозволили видавати газету українською мовою. У Росії зовсім заборонено друкувати книги моєю рідною мовою. На канікулах я з усією ретельністю візьмуся за неї”. Українську мову він знав, зi своєю донькою Ніною спілкувався українською. Читав українську літературу (до речі, він вільно читав на 15-ти мовах), а Шевченко був одним із його улюблених поетів.

Організація і відкриття Української Академії Наук у листопаді 1918-го стали основною справою вченого під час його перебування в Києві. Він очолив Комісію з розробки законопроекту про заснування Академії Наук. Ця комісія підготувала 27 записок, які торкалися створення українських наукових установ.

13 листопада Рада Міністрів затвердила кошторис Академії, а наступного дня за наказом гетьмана відбулося призначення її перших дійсних членів. Серед них був і Вернадський, якого обрали першим президентом Академії Наук. Тоді ж Вернадський сказав: “Треба вести дослідження не за національним принципом, а в повному, широкому загальнолюдському масштабі”. І додав: “Академія має сприяти зростанню української національної самосвідомості та української культури”.

Слід зауважити, що ім’я Володимира Вернадського позначене в багатьох місцях по всьому світі. Серед українських імен на карті світу його ім’я є рекордсменом: гори, вулкани, хребти, найбільші проспекти міст та українська антарктична станції носять ім’я цього генія, спадщину якого будуть вивчати ще багато років.

Геннадій Ляшенко

Знахідка археологів

Дослідники Базельського Універси-тету знайшли під час розкопок в Єгипті сонячний годинник, вік якого оцінюється у 3,3 тис. років.

Вчені вважають, що годинник використовували робітники, щоб підрахувати час будівництва гробниць.

Знахідка з Долини Царів – намальоване на шматку вапнякового диска півколо, розділене чорною лінією на 12 сегментів. Отвір глибиною 16 сантиметрів, роз-ташований у центрі диска, очевидно, служив для фіксації стрижня з дерева або металу, його тінь і дозволяла стародавнім єгиптянам дізнаватися час, пише Globalscience.

У середині кожного сегмента знаходяться відмітини, що позначали півгодинний період часу.

Археологи знайшли сонячний годинник біля кам’яного житла робітників, які у XIII ст. до н. е. займалися будівництвом царських гробниць.