Пам’яті Тараса Шевченка

Кожного року у березневі дні Організація Українок Канади ім. Ольги Басараб, Відділ Торонто-Захід, відзначає день народження Тараса Шевченка. Особливим видався 2014-й, адже сьогодні світ святкує 200 років від дня народження великого поета, справжнього сина українського народу, пророка Тараса Шевченка.

За підготовку і проведення цьогорічного вечора взялися вчителі Рідної Школи Філії УНО Торонто-Захід. І слід наперед сказати: це їм вдалося на славу.

Ведуча свята Оксана Коломоєць підкреслила, що в кожному домі є щось, що пов’язане з Шевченком, – якщо не його портрет, то напевно збірка його творів. Т. Шевченко завжди був і є об’єднуючим фактором, який єднає нас, українців, таких різних за мовою, віросповіданням, політичною орієнтацією. І де б ми сьогодні не жили – Шевченко сягає до нас через кордони і континенти.

Важко повірити, що вірші Шевченка, такі сильні за змістом, глибиною думки, гостротою слова, бунтарським закликом до спротиву, були написані близько 200 років тому. Знаючи біди народу до глибини душі, Шевченко стає народним месником, справжнім генієм. Адже у його творах знаходимо не тільки заклик до боротьби, а й ретельний аналіз історичних подій, розуміння та інтерпретацію політичних моментів, навіть пророцтва. Не дивно, що він став батьком українського народу і української мови. Саме тому його портрети завжди висіли в українській хаті поруч з іконами, а “Кобзар” став другою Біблією.

Організатори вечора не розповідали про життєвий шлях поета, а звернулися безпосередньо до його творів: “Розрита могила” – читала Наталя Фляк, “Кавказ” – читала Ірина Костирко, “І мертвим, і живим, і ненародженим” – читала Світлана Гетьман.

Аналізуючи їх, Оксана Коломоєць зуміла розкрити зміст цих поезій, їх актуальне звучання.

Розриті могили... Немає нічого святого для цих людей. Що вони там шукали? “Чи, може, батьків там заховали?” – “Якби ж то”, – відповідає поет. Знаходимо звертання Шевченка до нашої колишньої еліти, яка забула про народ, дбала про свої палаци. Поет піддає їх критиці, викриває їх лицемірність, нехтування своїм, рідним, надмірне захоплення іноземними благами. Тут же знаходимо й батьківські поучання та заклик до єднання і взаємної любові.

Дуже важкі у нас тепер часи. І від того, як ми згуртуємося, залежить майбутнє нашої України. Маємо справу з жорстоким ворогом, який веде підступну війну з нами шляхом провокацій, компроментації – інформаційну війну. Росією запущена ціла програма цілеспрямованих антиукраїнських дій, пропаганда, метою якої є убити українця в душі кожного українця.

Та ми вистоїмо! Свідченням цього є наші мужні воїни, перед якими ми низько схиляємо голови, наші люди – патріоти, які вірять у перемогу, наша молодь. Згадаймо, як один з героїв Небесної Сотні читав саме “Кавказ” Шевченка на барикадах Майдану. А він був за походженням вірменином. “Обнімітеся, брати мої”, – згадуємо заклик великого поета.

Віримо і маємо надію, що останні події в Україні виведуть нас на більш щасливий етап розвитку, що всі три місяці революції з тортурами і жертвами не минули даремно. Надіємось, що врешті

І на оновленій землі

Врага не буде, супостата,

А буде син, і буде мати,

І будуть люди на землі.

Присутні членки Відділу ОУК Торонто-Захід, гості слухали уважно, не один раз втирали сльози, схвально кивали гловами, приєднуючись до думок ведучої.

На закінчення голова Відділу ОУК Торонто-Захід Тетяна Прокопів подякувала учасникам вечора. Відтак усі разом заспівали славень “Ще не вмерла Україна”. А опісля ще довго обмінювалися думками про свято та новинами про події в Україні.

PHOTO

Членки Відділу ОУК Торонто-Захід. Подередині сидить голова відділу Тетяна Прокопів