Висвітлення
засобами масової інформації України виборчої кампанії 2006 року
Канадське Товариство Приятелів України здійснило
проект аналізу 45-ти українських центральних газет та 3-х газет Автономної
Республіки Крим і 10-ти українських центральних телевізійних каналів. Дослідний
проект втілено за участю Національної Парламентської Бібліотеки України в
Києві. Головною метою моніторингу було вивчення та аналіз інформаційної
політики українських ЗМІ напередодні параментських виборів 2006 року.
Дослідження тривало з 12 грудня 2005 р. по 12 березня 2006 року. Результати та
висновки моніторингу наводяться нижче.
Юрій Даревич, президент Канадського Товариства Приятелів України
Виборча кампанія
депутатів Верховної Ради України та місцевих органів влади, яка офіційно
розпочалася 26 листопада 2005 року, має декілька суттєвих особливостей. Окрім
того, що вона відбувається за новою пропорційною системою, вона ще й вперше в
Україні отримала шанс бути відносно чесною. За дослідженнями Комітету виборців
України, спостерігається поліпшення атмосфери навколо підготовки та проведення
виборчого процесу в частині забезпечення політичних прав і свобод громадян.
Ще однією з цікавих особливостей виборчої кампанії 2006 року є поява у
виборчих списках політичних партій та блоків прізвищ відомих журналістів. До
першої п’ятірки виборчого списку БЮТ увійшов популярний журналіст А. Шевченко,
до виборчого списку Громадянського блоку ”Пора-ПРП” – В. Кіпіані, до виборчого
списку блоку „Наша Україна” –
телеведуча, головний продюсер телеканалу „1+1” О. Герасим’юк. Партію
регіонів на цих виборах представляє колишня журналістка радіо „Свобода”,
прес-секретар екс-кандидата у Президенти України В. Януковича Г. Герман-Стеців.
Як визнають політологи, нинішня виборча кампанія має деякі цікаві
відмінності. Ледве не кожна політична сила основним об’єктом своїх
інформаційних війн обрала не ідеологічних противників, і навіть не головну
команду суперників, а найближчих потенційних союзників.
Після перемоги Помаранчевої революції та інавгурації Президента України
В. Ющенка не здійснилися плани створення коаліції демократичних сил у складі
лідерів Майдану, і кожна політична сила вирішила іти на виборчі перегони
самостійно. Внаслідок чого були сформовані виборчі блоки: „Наша Україна” ( у
складі Народного Руху України, Партії промисловців і підприємців України,
Конгресу Українських Націоналістів та інших), Блок Юлії Тимошенко,
Громадянський блок „Пора-ПРП”, Український народний блок Костенка і Плюща.
Самостійно також бере участь у виборах і Соціалістична партія України під
керівництвом О. Мороза.
У процесі виборчих перегонів були неодноразово здійснені спроби
відновити єдність помаранчевої команди, але наразі вони не були успішними.
Опозиція також представлена декількома виборчими блоками, а саме:
Партія регіонів, Опозиційний блок „Не так!”, Комуністична партія України, Блок
Наталії Вітренко „Народна опозиція” та інші.
Народний блок Литвина позиціонує себе як центристська сила, мета якої
об’єднати виборців з різних регіонів України з протилежними політичними
погля-дами для побудови стабільного та демократичного суспільства.
Помітною особливістю інфор-маційної передвиборної кампанії блоку „Наша
Україна” є інтенсивні баталії з Блоком Юлії Тимошенко, взаємини з яким
загострилися після відставки Ю. Тимошенко з посади прем’єр-міністра України. Це
простежується у виданнях, які традиційно підтримували і зараз підтримують
Президента В. Ющенка та блок „Наша Україна”. До них належать: „Україна молода”,
„Без цензури”, „Шлях перемоги”, „Народна газета” та деякі інші.
У публікаціях цих періодичних видань Ю. Тимошенко звинувачується у
посиленні негативних тенденцій в економічному розвитку країни та у надмірному
прагненні повернутися до влади і зайняти втрачену посаду голови уряду. Саме її
звинувачують у розвалі помаранчевої коаліції, підтримці антипрезидентських сил
та у включенні до виборчого списку БЮТ олігархічних сил.
Треба визнати, що у своїй передвиборній інформаційній бо-ротьбі блок
„Наша Україна” на шпальтах своїх видань не залишає без уваги й інші політичні
сили, передусім головних ідеологічних опонентів – Партію регіонів та
Комуністичну партію України. Партія регіонів представляється виразником
інтересів олігархічних сил, які прагнуть реваншу та намагаються залучити
підтримку ззовні для досягнення своєї мети, нехтуючи інтересами України. У той
же час в деяких публікаціях висловлюється думка, що лідер Партії регіонів не є
достатньо значущою політичною фігурою і є прикриттям для криміналізованих
бізнес-кіл, які прагнуть влади.
Як зазначають експерти, кожна з інформаційних кампаній лідера БЮТ Юлії
Тимошенко, попри вирішення свого локального завдання, одночасно є і елементом
досягнення головної мети – перемоги на березневих виборах до Верховної Ради
2006 року.
Все це знаходить відображення на сторінках газет, які є медіа-ресурсом
БЮТ. Це – газети „Вечерние вести”, „Свобода” (головний редактор О. Ляшко – № 26
списку БЮТ), „Високий замок” (голова правління ЗАТ „Видавничий дім „Високий
замок” С. Курпіль – № 36 списку БЮТ),
„Самостійна Україна”.
У публікаціях цих видань немає прямої критики на адресу Президента В.
Ющенка, він не звинувачується в корупції чи несправедливості. Але в той же час
у свідомості громадян створюється образ такого собі „вайлуватого Президента”,
який займається бджолярством, різьбою тарілок і т. д. у той час, коли в державі
серйозні кризи. На фоні такого „нерішучого господарника” дуже ефектно та
переконливо виглядає „залізна Юля”.
Згідно з соціологічними опитуваннями лідером виборчої кампанії є Партія
регіонів. За час, що минув з президентських виборів, лозунги очолюваної В.
Януковичем політичної сили практично не змінилися. Головні тези її агітаційної
кампанії – успіхи уряду В. Януковича в галузі економіки і соціальної політики,
зміцнення дружніх взаємин з Росією. Одна з головних нових ідей ПР –
необхідність поступової реалізації федеративного принципу державного устрою та
проведення адміністративно-територіальної реформи на основі федералізму. Лозунг
виборчої кампанії Партії регіонів: „Рік Майдану – рік обману”.
Як вважається, одному із лідерів ПР Р. Ахметову належить газета
„Сегодня”. Але в той же час низка загальнонаціональних ЗМІ широко висвітлює
виборчу кампанію ПР, публікує інтерв’ю з кандидатами у народні депутати від
цієї політичної сили та вміщує програмні документи Партії регіонів. Особливо це
властиво таким виданням: „Известия. Украина”, „Комсомольская правда”, „2000”.
Крім того, досить часто на правах передвиборної агітації статті лідерів
Партії регіонів з’являються на сторінках такого авторитетного видання, як
газета „День”.
Треба зазначити, що на відміну від президентської кампанії 2004 року
Партія регіонів як опозиційна сила має досить широкі можливості висвітлювати
свою діяльність у ЗМІ.
Такими ж правами користуються й інші опозиційні партії та блоки:
Опозиційний блок „Не так!”, Комуністична партія, Блок Наталії Вітренко „Народна
опозиція”, виборча кампанія яких носить виразну антипрезидентську та
противладну спрямованість.
До очолюваного першим Президентом Незалежної України Л. Кравчуком
опозиційного блоку „Не так!” входять СДПУ(о) (лідер В. Медведчук),
Республіканська партія (лідер Ю. Бойко), партія „Жінки за майбутнє” (лідер В.
Довженко) та партія „Центр” (лідер С. Гавриш).
Опозиційний блок „Не так!” використовує кожну можливість для того, щоб
„пограти” на настроях електорату Партії регіонів та завоювати симпатії їхніх
прихильників. Це стосується, зокрема, тези про непорушну дружбу з Росією та про
державний статус російської мови. Якщо під час парламентської кампанії 2002
року СДПУ(о) своєю метою задекларувала боротьбу за входження України у світові
та європейські міжнародні організації, а також створення системи
загальноєвропейської ко-лективної безпеки за участи країн Західної,
Центральної, Східної Європи і Росії, то в 2006 році ці положення програми
замінені „категоричною відмовою від вступу України в НАТО” і „повноцінною
участю в ЄЕП”. Зараз Опозиційний блок „Не так!” ініціює проведення
всеукраїнського референдуму щодо вступу України до НАТО та ЄЕП і державного
статусу російської мо-ви.
За результатами численних моніторингів та досліджень експерти дійшли висновку,
що найбільш заанґажованими телеканалами на цих виборах є НТН і ТРК „Україна”,
які постійно у своїх новинах рекламують Партію регіонів. У той же час більше
симпатії до влади проявляє „5 канал”, „Тоніс” і Перший національний. Більш
збалансовані новини на ICTV, СТБ, „1+1”, „Новому каналі” та „Інтері”.
Однією з характерних відмін-ностей нинішньої парламентської кампанії
від попередньої пре-зидентської, в контексті такої важливої складової, як
політична телевізійна реклама, є значне її очищення від чорного піару та
всіляких брудних випадів, цинічних нападів на опонентів, що свідчить про
демократичні засади проведення виборчої кампанії.
Крім того, „5 канал” та студія „1+1” оголосили про намір провести у
прямому ефірі теледебати між учасниками виборчої кампанії та запросили всі
політичні сили взяти у них участь.