Ми є свідками великого прориву

Богослов’я визнане в Українській незалежній державі! 2 березня Державна акредитаційна комісія Міністерства освіти і науки України прийняла рішення надати Українському Католицькому Університету ліцензію на підготовку бакалаврів богослов’я. Праця десятків поколінь священнослужителів, науковців, вірних різних конфесій увінчалася успіхом!

Важливість цієї події підкреслена тим фактом, що Україна залишалася єдиною країною в Центральній та Східній Європі, де богослов’я дотепер не мало повних громадянських прав. Досить пригадати, що однією з двох тем розмови покійного Папи Івана Павла ІІ з колишнім Президентом України Леонідом Кучмою у 2001 р. було відновлення гідного статусу бого-слов’я в Україні. Провідну роль у справі визнання богослов’я в Україні відіграв Український Католицький Університет. Сьогодні з цього прецеденту можуть скористати десятки богословських навчальних закладів різних конфесій, які вже діють в Україні. Довголітні старання задля акредитації богослов’я увінчалися успіхом завдяки політичним змінам у державі, які відбулися після Помаранчевої революції. Справу визнання богослов’я особисто підтримав Президент Віктор Ющенко, голова обласної державної адміністрації Львівщини Петро Олійник.

12 років УКУ(ЛБА) працював у цьому напрямі. Це була праця, пов’язана з відбудовою знищених інфраструктур. З кожним роком з’являлося щораз більше осіб та інституцій, які підтримували ідею акредитації богослов’я в Україні: православні архієреї різних юрисдикцій, Всеукраїнська Рада Церков, ректорати семінарій різних конфесій, Рада ректорів Львівщини, середовище журналу “Критика”, посли різних країн, політики, такі наукові центри за кордоном, як Гарвард, Канадський Інститут Українських Студій, Центр ім. Петра Яцика, різні міжнародні університети та фундації, консорціум восьми українських університетів, які змагаються за автономію, зокрема Києво-Могилянська Академія, Університет економіки та права “Крок” і Чернівецький Національний Університет. Усі вони творили могутню хвилю моральної підтримки. Особливу практичну і духовну допомогу протягом років УКУ отримав насамперед від ректора Львівського Національного Університету ім. Івана Франка Івана Вакарчука, проректора Марії Зубрицької та декана філософського ф-ту цього університету Володимира Мельника, а також  декана філософського ф-ту Київського Національного Університету Анатолія Конверського, голови експертної ради з гуманітарних та соціальних наук у Києві.

“Від початків нашої історії до такої епохальної події, як Помаранчева революція, Церква і християнські принципи були стержнем української самобутности, – говорить ректор УКУ о. д-р Борис Ґудзяк. – Сьогодні ми є свідками великого прориву – християнська думка знаходить належне місце в науковому та суспільному житті України, де народ глибоко зранений драматичною історією XX століття. Наше суспільство потребує, як повітря, прийняти той потенціaл, який дає релігійне життя. Але щоб цей потенціaл був уповні використаний, його слід постійно піддавати критичному осмисленню. Саме тут і розкривається завдання богослова”.

“Для нас тепер важливо ще більше розвинути і закріпити школу богословської думки, – продовжує о. ректор. – Світ надзвичайно складний. На тлі релігійних питань відбуваються різні конфлікти. Ми є свідками демографічного спаду та кризи моральних принципів у Європейській спільноті. Не виключено, що Україна, яка значною мірою саме завдяки церковному опору пережила тоталітарні режими, може стати місцем, де формулюється нова світоглядна пропозиція для Європи XXI ст. Богослов’я має відіграти у цьому процесі важливу роль. Україна повинна заговорити бого-словським голосом – тонко, критично, творчо, з усмішкою та з усвідомленням складности глобальної ситуації у світі. Формування такої школи, яка не заплющує очі на біль сучасної людини, на її глибинні духовні прагнення та на соціальні, економічні несправедливості, є ключовим завданням УКУ”.