Св. п. Софія Проців

Сум огорнув серце унівської родини Торонто, яка зійшлася в сірий, холодний, вітряний день попрощати на вічний спочинок ще одну подругу з рядів Організації Українок Канади ім. Ольги Басараб, св. п. Софію Проців, яка упокоїлася в Бозі 16 березня 2008 р. на 101-му році свого трудолюбного життя, залишаючи у глибокому смутку сестру Катерину Горінець з родиною в Україні та дорогу племінницю Володимиру Дух з родиною в Америці.

У церкві Св. Димитрія в Етобіко запанувала побожна тиша. Біля домовини покійної синьо-жовтий прапор ОУК по черзі тримали прапороносиці – членки відділів Торонто і Торонто-Захід. Чин похорону урочисто відправив о. Іван Паліса і згадав про її життя та життя інших того ж покоління, які так завзято працювали на добро і збереження української громади в Канаді.

Софія Проців народилася 21 грудня 1907 р. у селі Кнісело Бібрського повіту, на Західній Україні. Від молодих літ цікавилася організаційним життям. Ще на рідних землях вона стала членкою читальні “Просвіта” і активно працювала у комітеті допомоги політичним в’язням та інвалідам. До Канади прибула у 1930 р. і замешкала у Вінніпезі. Тут познайомившись з у той час дуже чисельною українською громадою та своїми ровесницями, включилася в працю Української Стрілецької Громади. Молоді українки покинули Батьківщину, батьківську опіку і прибули в чужий, незнаний край, не знаючи ні мови, ні обставин даної країни, і треба було починати життя у боротьбі за краще завтра, щоб не згубитись серед чужого моря. Вони бачили потребу організаційного життя. Ці молоді дівчата зорганізувалися при УСГ у Дівочий Гурток, і наприкінці 1930 р. Софія стала його членом-засновником.

На початку 1933 р. вона переїхала до Торонто, де зустріла і полюбила Пилипа Проціва. Молодята одружилися 1936 р., але щастя не довго тривало. На жаль, у 1952 р. Пилип Проців помер, залишаючи Софію молодою вдовою.

По приїзді до Торонто також познайомилась зі Стефанією Савчук, на той час головою Відділу Організації Українок Канади, і відразу вступила в ряди ОУК. З того часу була активною членкою своєї Організації, займала різні пости у Відділі і 13 років була його головою.

Протягом довгих років була членом Крайової Управи ОУК, а в двох каденціях від 1978 до 1984 р. – головою. Пані Проців також очолювала Комітет видання Ювілейного збірника Організації Українок Канади “На службі рідного народу”. Довгі роки була членом Дирекції Видавничої Спілки “Новий Шлях” та членом Дирекції журналу ОУК “Жіночий Світ”. В ювілейному році Організації Українок Канади відвідала всі відділи ОУК і виголосила доповіді про півстоліття відданої праці ОУК, яка своєю корисною діяльністю старалася допомогти нашим братам і сестрам у їх важких змаганнях для поневоленої Батьківщини – України.

Софія Проців протягом тривалого часу була представницею до Комітету Українок Канади, Відділ Торонто, постійно працювала в його управі, а в 1960 р. стала головою. У 1975 р. її обрано заступницею голови Комітету побудови пам’ятника Лесі Українці у Гай Парку, Торонто, та головою комітету для відкриття й посвячення цього пам’ятника. Була одну каденцію заступницею голови СФУЖО, а в 1977 р. – членом Організаційної Комісії III Конгресу СФУЖО.

Як голова Крайової Управи ОУК пані Проців брала участь у річних нарадах СКВУ, була членом Комітету відзначення 50-річчя ОУН. Також брала участь у різних конференціях і нарадах, очолювала різні комітети, які працювали для добра українського народу та української спільноти в Канаді. За її віддану працю в українській громаді Канади Конгрес Українців Канади нагородив Софію Проців Шевченківською медаллю у 1980 році.

На тризну до теплого, родинного середовища Домівки УНО зійшлися друзі, членки ОУК та члени УНО. Господинею тризни була Наталя Обаль, яка попросила пані Надю Бодуйкевич перевести молитву. По обіді Наталя Обаль зачитала надзвичайно зворушливі прощальні слова, які прислала родина пані Софії з Америки. Не одна сльоза потекла. Прощальні слова від організацій виголосили: Стася Сусмут – голова Відділу ОУК Торонто, Наталка Бундза Іваницька – голова Крайової Управи ОУК, Тарас Підзамецький – президент Українського Національного Об’єднання Канади та Зенон Чвалюк – колишній голова Філії УНО Торонто. Одне за одним згадували покійну пані Проців теплими словами, пригадували її відданість Організації, її товариське ставлення, приємну усмішку та веселу вдачу.

На кінець Наталя Обаль від імени родини подякувала всім, хто брав участь у похороні та зійшовся вшанувати життя і працю покійної пані Проців.

Софія Проців посвятила все своє життя українському народові. Хай з Богом спочиває у спокійнім вічнім сні, а пам’ять про неї нехай залишиться між нами назавжди.

Вічная пам’ять!

Стася Сусмут і Наталя Обаль

Замість квітів на свіжу могилу покійної пані Софії Проців пересилаємо пожертву $1,000 на пресовий фонд “Нового Шляху”. Також повідомляємо, що друзі і знайомі пані Проців склали понад $1,800 на будівельний фонд УНО.