Не аборигени, але блохи у банці

Йосиф Сірка

“Так робили аборигени, так робила будь-яка нація, яка вважає себе рабською”, – так реагував Президент України на відставку міністра закордонних справ В. Огризка депутатами ПР, БЮТ та комуністів. Президент сказав, що “так робили”, і це правильно, бо сьогодні аборигени почуваються рівноправними у більшості країн світу, а в Австралії вони ще далі домагаються визнання своїх прав. Порівняння українських “рабів” у ВРУ, які вважають, що інтереси колишньої імперії є важливішими за національну гідність, з аборигенами – є образою для аборигенів! Отих депутатів, що заступилися за “честь і гідність” нечесного і негідного представника іншої країни, який порушив кодекс дипломата, який почувається всемогутнім імперським ґубернатором, а не послом іншої країни, можна було б прирівняти до експериментальних блох.

Науковці довели, що коли блохи запхати до скляної банки, то вони будуть підскакувати так високо, поки не вискочать з неї. Якщо ж накрити верх банки покришкою, то блохи підскакуватимуть лише до неї, і коли через кілька днів забрати покришку, тобто відкрити банку, то блохи не вискакуватимуть з неї, бо вже вироблені рефлекси, чи навички, які вони не здатні більше змінити.

Саме це відповідало б найбільше вищезгаданим депутатам, які нібито й є вільними депутатами (недоторканними – перевага перед блохами!), але закомплексованість перед “старшим братом” і втрата реального почуття не дозволяє їм більше вискочити з банки на волю.

Ознака меншевартости є типовою не тільки для депутатів, але й для деяких науковців. До таких можна зарахувати і наукового співробітника Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України Всеволода Степанюка. В інтерв’ю Ганні Гончарук, що було оприлюднене на стор. ForUm за 20.2.2009, пан Степанюк сказав: “Черномирдін – це все-таки колишній прем’єр-міністр Росії. Він дуже серйозна політична величина, щоб йому затикав рот якийсь український міністр...” Кожна нормальна людина помітить у словах науковця рабське й покірливе ставлення до “колишнього” і сьогоднішнього “гостя”, а “свій” перетворився на “ЯКОГОСЬ міністра”. Та ж то не якийсь, а МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ 46-мільйонної країни!!! Саме цих знань забракло науковцеві з Національної Академії Наук України, який не здатний зрозуміти, що пан Огризко чесно й гідно виконував завдання, які на нього поклала держава Україна!

Брак знань історії країни, в якій вони є політиками чи науковцями, є типовою ознакою більшости тих, які сьогодні намагаються вдавати, що вони турбуються про народ, що вони вболівають за Україну, що вони хочуть вивести країну з кризи. Насправді, незнання історії  України тими, що живуть за рахунок незалежної країни, є найбільшим недоліком політичних кланів, які й правлять Україною.

 Якщо політик до сьогодні не зрозумів трагедії українського народу у ХХ столітті, якщо він досі не зрозумів, що Україна втратила і далі втрачає своє багатство не тільки матеріальне, а й духовне через політиків, які не здатні вивчити історію і мову народу, яким хочуть правити, то він або хворий, або є ворогом народу, з якого живе!

Поведінка українських “бліх”, які не здатні самі “вискочити” на волю, свідчить про те, що вони й не здатні служити іншим. Від українських політиків слід вимагати знань української історії не тієї, яку писали під впливом “Короткого курсу ВКП(б)”, а історії Грушевського, Дорошенка, Яворницького, Суб-тельного та інших. Тоді не будуть і “науковці” ставити ароґантного гостя вище власного патріотичного держслужбовця, який дотримувався міжнародних, писаних для дипломатів норм!

Тільки тоді, коли запанує “у своїй хаті своя правда, і сила, і воля”, не дозволить собі жодний “колишній”, навіть президент, ображати нас у нашій же хаті.

Але для цього слід позбутися “бліх”, які не здатні скакати у волю.