СВІТ МУЗИКИ  Люба та Іриней Жуки – амбасадори фортепіанного дуету

Понад сто років фортепіанний дует як окремий музичний жанр має своє чільне місце в концертній традиції Канади. За останніх 30 років до цієї традиції приклали чимало зусиль піаністи Люба та Іриней Жуки. Концертуючи по Канаді, Америці, Європі, навіть Китаю, вони були і є нашими амбасадорами-музикантами. У їхніх концертах завжди звучать твори європейських класиків, канадських композиторів та сучасних українських творців. Репертуар різноманітний, еклектичний, завжди свіжий та мистецько-досконалий. А концертні програми вишукані та тематично збалансовані.

Недавно, 2 березня 2008 р., в Торонто, у залі CBC відбувся давно очікуваний виступ піаністів Люби та Іринея Жуків. Такі престижні концерти без спонсорів не обходяться. Цього разу Український Музичний Фестиваль доклав великих зусиль, щоб зорганізувати такий концерт. Але старанна праця оплатилася – зала була переповнена. Вже давно не було такої чисельної публіки на такому концерті. Приємно було побачити не тільки давно знайомих шанувальників наших піаністів, але й багато нових любителів музики, які вперше мали нагоду познайомитися із музикантами.

Концерт розпочався класичним твором словацького композитора Й. Н. Гуммеля (Hummel, 1778–1837) – “Вступ і Рондо”. На переміну слідував твір сучасного канадського композитора Дж. Бурджа (Burge, н. 1961) – “Звукові тіні” (Sonic Shadows). Твір був написаний спеціально для виконавців. Тоді прозвучали “Давні танці Верховини” Є. Станкевича (н. 1942). А на закінчення першої частини “Фуґа і Містеріосо” аргентинця А. Піацолли (Piazzolla, 1921–1992) в обробці П. Зіґлера (Ziegler, н. 1944). Після перерви піаністи виконали модерністичний “Український танець” монреальського ком-позитора Юрія Фіяли (н. 1922). Тоді відбулася торонтська прем’єра недавно написаного твору Геннадія Ляшенка (н. 1938) – “…І дзвону дивного звучання, і трепотіння листя на вітру…” Бравурна симфонічна поема “Мазепа” Ф. Ліста (Liszt, 1811–1886) завершила концерт. Але слухачі не хотіли розпрощатися з виконавцями, які на додаток заграли другу частину сонати І. Білогруда (1916–1992) та “Бразильський танець” Р. Маттона (Matton, 1929–2004).

Як музичні амбасадори, Люба та Іриней Жуки не тільки несуть канадську музику за межі нашої країни, але вони і нам представляють нові та невідомі твори композиторів із Квебеку, Північної та Південної Америки і сучасної України. Для слухачів-любителів – це можливість ознайомитися із новим репертуаром, а для музикологів – рідкісна нагода порівняти творчість українських композиторів з іншими композиторами. Тут можна зробити одне дуже важливе спостереження. Українські композитори найчастіше беруть народну пісню чи мелодію як головний організаційний елемент композиції. Інші композитори використовують більш абстрактні засоби формальної структури у своїх творах – рондо, фуґа, поема і т. п. Не заперечуючи краси української пісні, наші композитори мали б звернути більшу увагу на класичні форми, які вже існують 300-400 років. Добре, що наші музичні амбасадори стараються пропагувати музику українських композиторів. Але творчість наших композиторів має відповідати вимогам міжнародного слухача та музичного професіонала, який чекає не тільки на мелодійність, але й на інтелектуальність твору.

Після концерту виконавці зустрічалися із слухачами, підписували програмки та заохочували молодих піаністів до дальшої праці й студій. Тоді, коли присутні насолоджувалися смачним солодким та різними напоями, Люба та Іриней Жуки, як ті добрі амбасадори, усім приділяли увагу, зустрічали старих друзів і знайомилися з новими. Ті, що хотіли, могли набути новий CD звукозаписів наших піаністів. На CD – канадська музика англійських, французьких та українських композиторів. Бажаємо нашим виконавцям подальших успіхів у Канаді та за її межами.

Василь Сидоренко, музиколог-композитор Торонто