Естафету перейняв новий голова

Богдан Михайлишин

Не дуже помилюся, гадаю, коли скажу, що у кожній громадській організації річні звітно-виборні збори займають якесь проміжне місце, місце між розмаїтими культурними заходами, з одного боку, та узвичаєними місячними зборами, з другого. 30 березня відбулися річні збори Філії УНО Торонто-Захід. У переліку подій нашої організаії це справді щось серединне, до якого готуються і від якого завжди очікують якихось змін.

Збори відкрив голова Філії УНО Торонто-Захід Петро Ковальчик. Не було таємницею, що це останні збори, які він відкривав як голова; на наступний річний термін переобраним він бути вже не міг просто формально. Забігаючи наперед, одразу ж скажу, що цей факт додав зборам якогось ледь вловимого присмаку гіркоти. Петро Ковальчик поєднує у собі рідкісний сплав працьовитости та дипломатичности із надзвичайною добрістю, вічним бажанням кожному допомогти, нехтуванням власним заради громадського. Особисто мені він видається якимось бурлескним, дуже збірним і колоритним Енеїдівським прототипом українського козака, якого Іван Котляревський узагальнив такими рядками:

Як общеє добро в упадку,
Забудь отця, забудь і матку...

Відтак диригентську паличку зборів узяв у руки колишній голова Філії Володимир Сукнацький. Я б назвав його ходячим архівом Філії. Упевнений, що він, якщо фігурально, буде начальником штабу при кожному голові. А ведення зборів у його виконанні  – це такий собі японський церемоніал чаювання, де кожна дрібниця має бути суворо дотримана. Дещо змінюючи порядок денний, пан Сукнацький надав слово президентові УНО Канади Тарасові Підзамецькому, який зробив стислий підсумок діяльности Українського Національного Об’єднання за рік і накреслив бачення перспектив організації. У гроні важливих завдань Об’єднання він наголосив на необхідності залучати до організації молодь.

Далі усе було “за протоколом”: затвердження порядку денного зборів, зачитання та прийняття протоколу минулорічних зборів, а відтак заслуховування численних звітів – голови, заступника, скарбника, делегатів до Конгресу Українців Канади, голів відділів і т. д.  Важливим моментом було висловлення довір’я управі, яка складала свої повноваження. Не менш суттєвими стали позитивні висновки контрольної комісії, яка до того перевірила фінансовий стан справ організації.

Настав вирішальний момент зборів – голова номінаційної комісії, що готувала ці збори, оприлюднив список нової управи. На голову управи Філії УНО Торонто-Захід запропоновано кандидатуру першого заступника цієї ж Філії Володимира Кричфалуші. Відповідно, заступником – Богдана Михайлишина, скарбником  – Миколу Прокопіва, секретарем  – Ігоря Гальчишина. Разом із ними з головою Філії найтісніше співпрацюватимуть колишній голова Петро Ковальчик, а також Володимир Сукнацький і Юрій Сергійчук. Відтак був зачитаний увесь список Управи Філії.

Голова зборів запитав, чи немає альтернативного списка або поодиноких пропозицій чи заперечень. Як і переважну більшість попередніх рішень, що їх голова зборів ставив на голосування, список новообраної управи був прийнятий одноголосно. Численні запити та пропозиції в “Різному” не зайняли багато часу.

Ближче до кінця зборів член Дирекції УНО і колишній голова Філії УНО Торонто-Місто Зенон Чвалюк розпочав цікаву двоєдиність: він подякував попередньому голові Петру Ковальчикові за тривалу і сумлінну роботу і привітав новообраного голову Володимира Кричфалуші з відповідальними і почесними обов’язками голови Філії. І він, й інші, хто підхоплював цю естафету, не мали жодного сумніву, що організація зробила дуже вдалий вибір, рекомендувавши на голову Володимира Кричфалуші.

Свою коротку промову новообраний голова Володимир Кричфалуші побудував напрочуд вдало. Організація з таким досвідом ставить головним завданням примножувати свої здобутки, оновлюючи власні форми та методи роботи і співпрацюючи із братніми та іншими організаціями як у Канаді, так і за її межами на благо України та українських громад поза землею предків.

Збори були завершені виконанням українського славня.