Вечір в пам’ять Тараса Шевченка

Лариса Гринда

На превеликий жаль, відзначення 197-ої річниці з дня народження та 150-ої річниці з дня смерті Тараса Шевченка цього року в українській громаді Торонто не були широкими. Тому особливо доречною стала ініціатива двох відділів Організації Українок Канади ім. Ольги Басараб – Торонто і Торонто-Захід провести вечір в пам’ять Великого Кобзаря у 150-річчя його смерті.

Вечір відбувся в неділю, 20 березня у приміщенні Філії УНО Торонто, що на 145 Еванс Авеню, силами членок ОУК та жіночого хору “Боян”, в якому переважно й співають членки Організації Українок Канади. Також долучилися учні Рідної Школи при Філії УНО Торонто-Захід.

Цей захід зібрав чимало українських патріотів, адже саме ім’я Тараса Шевченка є уособленням України і українства у світі. У літературі кожного народу, серед її великих творців, є поети, імена яких оповиті невмирущою любов’ю і славою. Таким поетом українського народу є Тарас Шевченко, чия безсмертна спадщина – одна з найбільших вершин людського генія. Шевченко – велетень духу, митець могутньої творчої сили, непримиренний борець проти будь-якого гноблення людини людиною. Поезія, мистецтво слова поєдналися в його творах із соціальною боротьбою і становлять з нею суцільний органічний сплав. Чимало творів Тараса Шевченка настільки мелодійні, що самі просяться на музику, тому є чимало пісень на його слова.    

Відкрила вечір автор сценарію Наталя Обаль. Вона передала слово одній із ведучих – Валентині Горовенко. Пані Горовенко окреслювала окремі періоди з життя Тараса Шевченка, а учасники вечора читали його поезію, що відповідала цьому часові, і хор виконував музичні твори.

Лариса Гвоздулич, друга ведуча, також звернулася до життя і творчості Великого Кобзаря. Вона наголосила, що місце Тараса Шевченка в українському суспільстві і в українській культурі особливе. Т. Шевченко вивів українську культуру на вищий щабель розвитку, сміливо підкреслюючи її національну самобутність. Шевченків “Кобзар” поклав початок новому етапу в історії українського письменства. Ідеї національно-визвольної боротьби, державної незалежності, заклик до рішучих дій проти насильства червоною ниткою пронизують більшість творів Шевченка. Плоть від плоті, кров від крові, син свого народу, Тарас Шевченко безмежно любив його і належав йому усім своїм єством. В історію української думки Т. Шевченко увійшов як мислитель, що заклав демократичні основи проникливого розуміння національного минулого свого народу, його великих і сумних сторінок. Поет був людиною широких духовних обріїв.

Чудово звучали поетичні твори Тараса Шевченка у виконанні учасників вечора. Проникливо декламували їх Наталя Обаль, Валентина Горовенко, Лариса Гвоздулич, Орися Сопінка Чвалюк і Леся Панько.

Треба особливо відзначити участь у вечорі хору “Боян” під диригентурою Наталі Фучило, який виконав десять пісень. Окремі з них супроводжувались акопанементом на бандурі Марії Судак, і це додало особливого чару та національного акценту, адже бандура так пасувала до Шевченкових творів.

Позитивно, що до участі у вечорі долучилися учні Рідної Школи Філії УНО Торонто-Захід – Юрій Дунець прочитав вірш “Покладу “Кобзар” на скатертину”, а Олександр Підзамецький проспівав пісню “Як важко сироті” (музичний супровід на бандурі – Марія Судак).

На закінчення вечора усі присутні разом з хором “Боян” та учасниками сценарію виконали невмирущий Шевченків “Заповіт”. Як заповідав Великий Кобзар, ми не забуваємо пом’янути його “незлим тихим словом”. Вечір, зорганізований членками відділів ОУК Торонто і Торонто-Захід, став цьому гідним підтвердженням.

PHOTOS

1 - Автор сценарію вечора Наталя Обаль

2 - Хор “Боян”. Диригент Наталя Фучило

3 - Учасники святкового вечора. Зліва направо: Лариса Гвоздулич, Леся Панько, Валентина Горовенко, Юрій Дунець, Олександр Підзамецький, Орися Сопінка Чвалюк