Суботня школа ім. І. Франка у Торонто вшанувала Тараса Шевченка

Минає час, народжуються нові покоління українців, а Шевченкове слово завжди  залишається – живим, молодим і актуальним для кожного з нас.

Метою літературного вечора, проведеного українською суботньою школою ім. Івана Франка, було прагнення ознайомити усіх, у першу чергу дітей, з біографією, життям та творчістю великого народного поета, письменника, полум’яного демократа та талановитого художника Т. Г. Шевченка.

Його творчий доробок перекладений багатьма мовами світу. А в кожній свідомій українській родині обов’язково знайдеться таки щось із атрибутів Шевченківства. То вишиті на барвистому рушнику слова “Заповіту”, то портрет на самому почесному місці, то томик “Кобзаря” у домашній бібліотеці – бо любов до його творчости і захоплення всенародні.

Ось і учні нашої школи теж виявляють цікавість до творчости поета у свій спосіб – залюбки вивчають напам’ять рядки з його поезій.

Після цього вечора мене вже вкотре вразила надзвичайна наближеність Шевченкових поезій до мотивів народних пісень. Органічний зв’язок його поетичного доробку з фольклором вражає і наштовхує на думку про справедливість визнання Шевченка як Кобзаря нашим народом.

Шевченко був надзвичайно різностороннім у творчості: ми бачимо його то запеклим і мужнім воїном, то ніжним та глибоким ліриком. Твори поета є різноманітними щодо жанрів – це ліричні вірші, оповідання, балади, поеми. Але найбільшою любов’ю поета була народна пісня. Він розумів її величну славу і красу, він був по-справжньому закоханий у неї.

І хоч минають віки, на зміну одним поколінням приходять інші, і в кожного з них свої смаки та уподобання, та народна пісня є, залишається, живе і буде жити посеред нас завжди. Бо народна пісня – це воістину душа нашого народу, його історія, його доля, його сьогодення, майбуття.

Роксолана Бойко, вчитель музики української
суботньої школи ім. Івана Франка