Олег Aнтонов і внесок України у розвиток світової авіації

Чергова доповідь НТШ в Торонто, що відбулася 20 лютого у приміщенні галереї КУМФ, була присвячена пам’яті визначного хіміка-науковця та винахідника, довгорічного голови НТШ Канади та президента Світової Ради Наукових Товариств ім. Шевченка д-ра Володимира Мацькова. Завдяки фонду, заснованому родиною вченого по його смерті (2001), це вже восьма доповідь у ділянці стислих наук, що дає можливість усвідомити внесок України у розвиток сучасної технології. Доповідач – професор-емерит Університету Манітоби Остап Гавалєшка, спеціаліст у галузі індустрійної інженерії, за наукові досягнення та невтомну суспільну працю був нагороджений численними медалями та орденами як у Канаді, так і в Україні. Темою своєї доповіді він обрав те, що найбільш близьке його серцю, – авіацію. А оскільки, як зазначив доповідач, найкращі літаки творив Олег Антонов, тож, зрозуміло, що власне його творчість і стала предметом особливої уваги.

На початку проф. О. Гавалєшка нагадав усім присутнім про такі важливі досягнення української науки, як перший електронний  комп’ютер у континентальній Європі, створений у Київському Інституті Кібернетики, першу атомну реакцію у знову ж таки континентальній Європі, досягнуту в Харкові, одну з найбільших ракетних фабрик у світі, що збудована у Дніпропетровську, перший супутник-сателіт, який вийшов на орбіту Землі завдяки втіленню ідей українця Сергія Корольова. Творчість авіаконструктора Олега Антонова, що збагатив сітову авіацію чудовими літаками, належить до найвищих здобутків української інженерної думки. Ознайомлюючи присутніх з деталями життєвого шляху Антонова, доповідач підкреслив, що, хоча за походженням та місцем народження Антонов є росіянином, творчість його розквітла саме після перенесення у повоєнні роки його конструкторського бюро до Києва, а отже, він з повним правом може вважатися українським творцем літаків (так само, як росіяни вважають російським письменником Миколу Гоголя, а американці пишаються досягненнями інженера Сікорського).

Під українським сонцем народилася славетна родина АНів, з яких перший, невибагливий і напрочуд витривалий літак АН-2 (“Кукурудзяник”) злетів у небо 6 вересня 1949 року. За час своєї  багаторічної невтомної праці (Антонов помер 1984 р.) блискучий авіаконструктор створив десятки моделей. Кращі з них стали найдосконалішими літаками їхньої доби. AH-22, “Антей”, вважався найбільшим літаком у 70-х роках; AH-124, “Руслан,” був найбільшим літаком 80-х; нарешті, сьогодні AH-225, “Мрія”, залишається найбільшим літаком у світі – йому поступаються такі гіганти, як Airbus A-380 та Boeing 747-400. “Мрія” встановила світовий рекорд, перенісши за один політ 135,2 тонни вантажу. Як конструктор-новатор Антонов вперше запровадив в авіабудівництво композиційні матеріали, монолітні конструкції, точкове зварювання на клеєвій основі; він також придумав “широкофюзеляжні літаки” (АН-8), які тепер копіюють інші світові компанії.

Мабуть, найбільше враження на слухачів справили численні фотографії літаків Антонова, які надзвичайно промовисто підкріплювали тези доповідача. За своє життя проф. Гавалєшка зібрав фантастичну колекцію – не лише фотографій, але й моделей українських ракет і літаків. Більшість з цих моделей зробили для нього визначні українські інженери Українського Науково-Технічного Центру, який О. Гавалєшка створив на підтримку українських науковців та який він очолював у 1994-1998 рр. Так постала унікальна колекція: вона не один раз виставлялася для огляду в Манітобі, а ми, торонтці, були б щасливі оглянути її тут, в Онтаріо. Чудові знімки літаків Антонова, особливо гіганта “Мрії”, переконливо підтвердили думку доповідача: талановиті витвори інженерії не лише витривалі, надійні та функціональні – вони  красиві, так само як і шедеври мистецтва.

Пристрасна та ентузіастична доповідь професора О. Гавалєшки надзвичайно заімпонувала численним слухачам, які переповнили залу галереї КУМФ. Особливо зараз, у непевні і нелегкі часи українського сучасного політично-суспільного життя, усвідомлення значних здобутків України в ділянці науки та техніки вселяє надію та віру в її майбутнє.

Дагмара Турчин-Дувірак