Сторінки Віри КЕ: Хроніка, Коментарі, Різне...
На Великдень
На Великдень на соломі
Против сонця діти
Грались собі крашанками
Та й стали хвалитись
Обновами. Тому к святкам
З лиштвою пошили
Сорочечку. А тій стьожку,
Тій стрічку купили.
Кому шапочку смушеву,
Чобітки шкапові,
Кому свитку. Одна тілько
Сидить без обнови
Сиріточка, рученята
Сховавши в рукава.
– Мені мати купувала.
– Мені батько справив.
– А мені хрещена мати
Лиштву вишивала.
– А я в попа обідала. –
Сирітка сказала.
Тарас
Шевченко, 1849 р., Кос-Арал
На одному засіданні перед Великодніми святами присутні згадували Великодні
звичаї. Але про один забули: а це звичай з писанками. Пані з різних організацій
носили у Великодній час писанки до президентів, щоб вони мали добре поняття про
українців і Україну.
Носили писанки до Ніксона – і він перестав бути президентом.
Носили до Форда – і він перестав бути президентом.
Носили до Кеннеді – і він перестав бути президентом.
Носили до Айзенгавера – і він перестав бути президентом.
Носили до Картера – і він перестав бути президентом.
Носили до обох Бушів – і вони перестали бути президентами.
Хай тепер добре подумають – кому нести писанки!
Золоті директиви
СB. МАТВІЙ, 7:12 (автор першої частини першого Євангелія
НОВОГО Завіту): “He роби іншим того, що ти не хотів би, щоб тобі
робили”.
ЗАРАТУСТРА: “Тільки це добре, що природно є добре, а зле є це, що природно є зле”. (630
– 541 перед Хр.)
МОГАМЕД (570 – 632 по Хр.): “Ніхто не є віруючий, доки не бажає ближньому того, що бажає собі”.
Б. ФРЕНКЛІН: “Чим більше людина вживає свій розум – тим більше має розуму до вживання”.
МАРК ТВЕЙН: “Багато людей переконує, що вони думають, а вони тільки перемішують глупоту
із забобонами”.
Т. Е.: “Не жалуйте труду, щоб знайти працю думання”.
В. К. П.: “He бійтеся завтрашнього дня, бо ви живете сьогодні і знаєте та пам’ятаєте, що
було вчора”.
Провісники майбутнього
Від найдавніших часів
люди вірили у слова віщунів, ясновидців, пророків, проповідників волі богів і
волі Божої. Ці вірування робили нудне чи банальне життя цікавішим і повним
сподівань. Наприклад, НОСТРАДАМУС (1503 – 1566), французький лікар і астролог,
що прославив себе як дуже добрий лікар під час епідемії чуми в полудневій
Франції, пізніше здобув популярність своєю заявою, що він має пророчий дар
передбачати майбутність. У 1555 р. він видав книжку своїх пророчих римованих
чотиривіршів. Я маю копію цієї книжки. У 1555 році люди цією книжкою дуже
захоплювалися, але тепер майже ніхто не має терпеливости її читати.
Французький
письменник Жуль Верн (1626 – 1905) був багато кращим ясновидцем, бо у своїх
книжках описує майже з надприродною докладністю візію ХХ століття. Всі
передбачення в його досі друкованих книжках сповнилися: ми мали подорожі на
Місяць, подорожі в космічні простори, підводні судна, телевізію і багато-багато
іншого. Цікаво, чи хто-небудь з такою докладністю вгадає, що станеться у ХХІ
столітті? А воно вже почалося, 2001 року.
Варто
би проаналізувати роки, що залишилися за нами. Вони були дуже багаті на події,
винаходи, епохальні факти, катастрофи і радикальні зміни, майже в усіх
ділянках. Скільки видатних людей померло, скільки народилося, появилося нових,
з інших країн. А скільки відбулося річниць, ювілеїв, церемоній, демонстрацій,
відзначень грамотами, медалями, чашами та букетами квітів! А скільки круглих
столів з дебатами, що до нічого не довели, пересунулося через нашу щоденщину. Про
все це реферували наші дописувачі до преси і журналісти: одні дивилися на події
об’єктивно, інші через “жовч”, ще інші сприймали події без емоційного
зацікавлення і без критичного змислу, а ще інші писали про це в суперлятивах,
щоб читачі не перестали їх любити. Ніхто нічого не передбачував.
Навіть
ніхто не передбачив, як пройдуть вибори в Україні 2010 року!
Можливо,
наше століття є одне з тих, що в ньому постійно стається щось непередбачене.
P.S.
Св. Матвій, апостол – один із чотирьох євангелистів. Про нього і його приватне
життя нема багато відомостей. Євангелисти Марко і Лука писали, що він працював
в уряді як збирач податків. Тоді його називали “Лєві”, але як він став
апостолом – Ісус назвав його “Матвій”. “Матвій” у старій арамейській мові
означає “Дар від Єгови”. Як колектор податків, Св. Матвій мав добру едукацію,
був вишколений в арифметиці і говорив двома мовами – арамейською та грецькою. Святий
Матвій є патроном збирачів податків і банкірів. Свято Св. Матвія припадає на 21
серпня.
Опінія
В історії не було
ідеальних людей, але були ідеалісти, що своїм характером, зусиллями і впертою
працею вносили порядок у життя свого оточення.
Античні філософи вчили, що людина повинна жити за моральним кодом і
прийняти, як особисте кредо, чотири основні чесноти: розважність,
поміркованість, мудрість і справедливість. Цікаво, що на їхньому списку не
знайшлося місця на ще три чесноти: віру, надію і любов, що на них спер свої
вчення філософ Святий Павло.
Але для того, щоб добре і справедливо керувати державою, не можна
спиратися лише на загальні чесноти. Держава мусить мати конституцію і юридичні
закони. Протягом тисячоліть було багато великих визначних законодавців, одним
із наймаркатніших був Солон, що жив у шостому столітті перед Xристом. Його вважали одним із семи мудреців Греції.
Він був великий атенський поет і засновник атенської демократії. Як реформатор
і законодавець, Солон у першу чергу заборонив продавати в рабство людей, що
потрапили в борги, яких не могли сплатити. Своєю системою законів він
намагався, між іншим, стримати пожадливість і несправедливість атенців. У той
час розважні атенці розв’язували свої спірні проблеми в суді, а дурні
зверталися до самосуддя людей, що вживали громадські гроші для власних потреб. Солон
називав їх “паразітейн”, тобто паразитами. Атенський сенат затвердив закон
Солона, а кожен суддя складав присягу, що за порушення тих законів він буде
зобов’язаний поставити у святині Оракула в Дельфах золоту статую, що важила б
стільки, скільки він сам.
Багато того, що діялося за часів Солона у Греції, діється і тепер, але
нема радикального закону, щоб карати нечесних політиків, облудних охоронців
людського добра, що в найвишуканіші способи тихенько обкрадають підприємства,
організації, а навіть свою рідну Батьківщину!
Цитати з
текстів Великодніх проповідей у різних церквах
Ґленв’ю
Пресбитеріянська Церква: Якби Христос не воскрес, наша віра була би пуста і
даремна...
Данфорт Ґоспел Церква: Тільки Той, що тріумфально покорив смерть, може запевнити нам вічне життя...
Католицька
Церква Св. Тимотея: Ми маємо ласку захоплюватися чудом Воскресення... Ми
можемо носити в серці відчуття неймовірного дивування, що Христос воскрес, так
як обіцяв...
Алдервуд Юнайтед Чирч: Як християни, ми віримо, що Він воскрес в цю
пам’ятну неділю...
Перша Баптистська Церква в Аврорі: Любов, загублена через смерть, залишає в наших
серцях глибоку рану. Ми сумуємо і журимося, але не без надії, бо Воскреслий
Христос скріпив нашу надію і віру в майбутнє життя... Смерть не є дефінітивним
закінченням усього...
Актберт’с
Англіканська Церква в Оквіллі: Ми живемо в часах, коли смерть найбільше
людей лякає. Ми робимо все можливе, щоб продовжити життя, і наївно віримо, що
наша технологія розв’яже цю проблему. Однак смерті ніхто не може зліквідувати.
Смерть далі залишається непоборною проблемою нашої епохи. Але завдяки Христові
смерть і для нього, і для нас є тільки новим початком...
Адвент Лютеранська Церква в Торонто: На атмовому поземі Воскресення відбувається
постійно і пов’язує нас одне з одним у такі способи, які ми навіть не можемо
уявити. Все, все зроблене з атомів. Ці всі атоми, включно з нашими, є
перетворені з тих, які давно відійшли. Іншим словом, ми дістали нове життя від
тих, що давно відійшли від нас. Це дає глибше та ширше розуміння Воскресення.
Коли би хтось розложив нас пінцеткою на атоми, то кожний з нас став би
прегарною торбиною атомів, які не були би живі, але всі разом були би нами. Атомово
– ми всі є чудом Воскресення... Через атоми кожний з нас є вкорінений у Землю,
у нашу планету, але одночасно включений у мандрівку всіх атомів до найбільш
віддалених самітніх зір та галактик Всесвіту. І це є чудо вічного життя...
Зразки з історії
У старовинних
Атенах понад 400 років перед Христом жила Аспазія, жінка з різносторонніми
талантами і науковою ерудицією. Вона завзято боролася в інтелектуальних
діалогах тодішніх днів за права жінок. Бо атенці, хоч величали богиню Атену,
проте своїх доньок і жінок не допускали да участи в політиці і громадському
житті. Аспазія домагалася, щоб жінки мали такі самі права, як чоловіки. Остаточно
її за це судили, а може, і забили б, якби її не врятував її дуже впливовий
приятель, Перікл. (Перікл був дуже впливовий політичний діяч, його вчив
атенський софіст і маестро музики Дамон та філософ Анаксаґор. Їм обидвом Перікл
завдячував незалежність думки і свободу від релігійних забобонів. Атенці
шанували його за його мудрість,
справедливість, розумне красномовство, безпосередність і патріотизм.)
* * *
Коли Наполеон
прийшов до влади, Бетховен став ентузіастичним прихильником його і Французької
революції. Одначе коли Наполеон заявив, що хоче, щоб його зробили коронованим
імператором, Бетховен так обурився, що відтягнув свою симфонію “ГЕРОЇКА”,
присвячену Наполеонові, і після битви під Вотерлю, в якій англійський генерал
Веллінґтон розтрощив військо Наполеона, Бетховен, замість “ГЕРОЇКИ”,
публічно диригував свій твір “Перемога
Веллінґтона”, дарма що це була найслабша композиція на конгресі у Відні.
Від пальців до калькулятора
Всесвіт – від найдальших небулярних
просторів до найменших частинок Вселенної – тримається на математичних законах.
Бог, попри все, був і є найбільшим математиком. Перші люди почали рахувати на
пальцях. Як далеко вони зайшли – ніхто не знає, бо перші рахування зникли в
праісторії. Вавилонці кілька тисяч років перед нашою ерою залишили таблички з
нескомплікованими рахунками. Перші, майже професійні математики, Талес з Мілету
і Пітаґорас, учили математики в засекречених школах (підпільно!). Їхню науку
вважали “філософією”. Передовим математиком старовини був грек Архимедес (287 –
212 р. перед нашою ерою). Його вважають найбільшим математиком усіх часів.
Слава Архимедеса росла багато століть і на основі його винаходів, і на основі
легенд, що обплітали його ім’я. Ці легенди мали в собі і багато правди. Він
винайшов незліченну кількість машин, коловоротів, гвинтів, гідравлічних
двигунів і дзеркала, якими він палив щити наступаючих ворогів. Одначе його
головні досягнення були в ділянці математики та геометрії. У своїй праці він не
послуговувався ніякими інструментами ані підручниками, бо їх тоді ще не було. Він
уживав свій талант і свій розум, а властиво – свою геніальність! Гігантський
вклад Архимедеса в математику, алгебру, геометрію допоміг пізнішим математикам
проникнути в найвищі сфери цієї науки. Архимедес передбачив багато винаходів
модерної науки. Ще за життя Архимедес просив своїх приятелів, щоб на його
нагробнім камені вигравірували математичну діаграму. Вони це зробили. А загинув
Архимедес, коли римські війська зайняли Сиракюзи, де він жив. Його забив
римський жовнір, коли побачив, що Архимедес рисував на піску математичну
діаграму. Архимедес був такий зайнятий калькулюванням, що закричав до жовніра:
“Не знищ моїх діаграм!” І впав мертвий. Його гріб, що пропав через воєнні
події, відшукав Ціцеро, римський найбільший оратор, поет і політик, бо він дуже
шанував Архимедеса (грека!), відновив, вигравірував математичну діаграму, але
за якийсь час і цей гріб знищили, і він пропав назавжди.
Дата в квітні
27 квітня 1972 р. з
Місяця повернулося міжпланетарне судно “Аполло-16”. Це була шоста подорож
американців не Місяць з метою дослідити вибрану частину поверхні Місяця. Астронавти
Янґ і Дюк провели 71 годину на Місяці, досліджуючи поверхню Місяця довкола їхнього
космічного візка. Третій астронавт їздив електричним візком у різні сторони,
роблячи різні досліди та спостереження, а четвертий ходив по орбіті і робив
фотографії, щоб могти рисувати мапи пізніше. Астронавти привезли зі собою на
Землю 214 фунтів матеріалу з Місяця і зразки каміння з місячних гір. Це була
передостання подорож на Місяць програми NASA.
(Який дивний збіг
обставин: якраз як це пишу, президент Обама зарядив, що стримує дослідження
Місяця і взагалі планет.)
Обід на
по Великодні
До глибокого, намащеного чим хочете
(оливою, маслом чи маргарином) парексу (чи іншого посуду до печення) насипати
на дно верству дрібно покраяної вичищеної бараболі, зверху рівно розложити
покраяну шинку, по ній верству (змішаних): дрібно покраяна мала цибуля,
горнятко зеленого замороженого або з пушки зеленого горошку, один зелений
перець, дрібно покраяний, одна або дві покраяні селери – і зверху все посипати
втертим або порізаним сиром “Чеддар”. Залляти горнятком (або більше, якщо в
посуді всього більше) розсолу, накрити срібним папером і пекти при температурі
400 ступенів півгодини або доки все це спечеться. Кількість складників
кожний може укладати, як хоче.