Юнаки та дівчата в
жовтих футболках стояли в різних куточках Майдану Незалежности зі стосами
книжок у руках. Спочатку просто читали, а потім починали роздавати їх
перехожим.
Конституція Пилипа
Орлика вивчається у шкільному курсі історії, згадки про неї містить і сучасне українське
законодавство. Проте, як виявилося, більшість із тих, хто отримав її текст від
учасників акції, до цього не чули про неї, і жоден – не читав.
Конституція укладена
наступником Івана Мазепи, гетьманом Пилипом Орликом ще у 1710 році. Вона дає змогу усунути гетьмана від влади лише на підставі
підозри в корупції, надає право малозабезпеченим не платити мита і збори, а
якщо міський бюджет має перевитрати – Конституція зобов’язує керівників міста
сплатити їх зі своєї кишені.
Минулого року в
московському архіві знайдено примірник Конституції гетьмана Пилипа Орлика,
написаний староукраїнською мовою. До цього вважалося, що козацька Конституція
існує лише в латинському варіанті, а зберігається він у Національному архіві
Швеції. Український варіант переклали з латинського оригіналу ще за часів
козацтва, і він понад півстоліття зберігався у Запорізькій Січі, а коли останню
знищили російські війська – потрапив до Москви. Копію історичного документа
тепер можна побачити в експозиції Музею Гетьманства в Києві.
“Нехай станеться на
вікопомную війська Запорозького і всього народу Малоросійського славу і
пам’ять”. Ці слова наступник Івана Мазепи, гетьман Пилип Орлик виніс на першу
сторінку своєї Конституції. Саме так звучать вони у списку, зробленому
козацькими писарями. Цей список (так називали й називають понині рукописні
твори) знайшов і скопіював у Російському державному архіві давніх актів
аспірант Інституту історичної освіти Національного педагогічного університету
ім. Драгоманова Олександр Алфьоров.
За змістом український
список загалом збігається з уже відомим латинським варіантом Конституції Пилипа
Орлика. Проте він містить дипломатичне листування України зі Швецією та інші не
відомі раніше документи, говорить Олександр Алфьоров.
“Документ в архіві лежав на видноті, і згори
було написано, що це Конституція Пилипа Орлика, – каже він. – Разом із нею було
підшито невідомий до цього лист короля Швеції Карла XII до козаків, у якому він
погоджується, цитую, “воювати проти москаля”. Можливо, тому так довго цю
Конституцію не було знайдено”.
Українські історики переконані: найбільша
цінність знахідки в тому, що вона написана староукраїнською мовою, дуже
близькою до розмовної мови, яка побутувала в Україні у XVIII
столітті. Коли список перевезли зі зруйнованої Січі до Москви – працівники
царських архівів не розуміли значної частини слів. Бо вони були суто
українськими. Тому на полях рукопису були зроблені позначки і дописано їхній
переклад. Тобто, по суті, Конституція ще й відбиває різницю тодішньої
української та російської мов.
На думку автора знахідки, давньоукраїнська
версія козацької Конституції покладе край розмовам про те, що такого документа
ніколи не існувало, а латинський варіант Конституції – вправна підробка
українських націоналістів. Проте росіяни вкрай неохоче діляться інформацією,
яка стосується української державности. Дорогою з Москви до Києва Олександр
Алфьоров за любов до історії мало не потрапив за ґрати.
“Прикордонник затримав мене, ніби за вивіз
культурних цінностей з Російської Федерації. Я мав потрапити до тюрми на три
роки як злісний контрабандист, хоча мав усі дозволи на ці копії. Мене врятувала
Божа воля: в сусідньому купе виявили наркотики. Прикордонники кинулися туди і
облишили мене”, – пригадує своє повернення на Батьківщину дослідник.
Оригінал Конституції Пилипа Орлика залишається в
Москві. Повернути його в Україну найближчим часом навряд чи вдасться. Проте
навіть отримання копії відкриває величезні можливості для досліджень.
Першу українську Конституцію варто прочитати
кожному, адже вона дає уявлення про рівень козацької демократії, та порівняти
її із сучасною, закликає організатор вищезгаданої акції, голова київського
осередку руху “Простір Свободи” Тарас Пушкар.
Багато істориків вважають цей документ найпершою
демократичною Конституцією в Європі, адже він написаний за 81 рік до появи
польського основного закону і на 77 років раніше за американський. Попри це,
300-ту річницю Конституції Пилипа Орлика на державному рівні Україна не
відзначає. У лютому за відповідну постанову проголосувало лише 210 народних
депутатів.
Свою позицію пояснив регіонал Вадим
Колесніченко, який голосував проти вшанування гетьмана. “Я, наприклад, пишаюся,
що це перша в Європі Конституція, яка так добре прописана. Загалом Конституція
Пилипа Орлика – дуже цікавий документ, але більше для фахівців. А для держави
Україна? Чи потрібно святкувати цей день на державному рівні? Ми так можемо
взагалі загратися, і кожен день буде якимось святом”, – каже депутат.
Дослідник Конституції історик Олександр Алфьоров
вважає, що влада має інші причини заплющувати очі на доробок Пилипа Орлика. “Якщо
ми подивимося на аспекти, прописані в договорах і постановах, із яких
складається Конституція 300 років тому, то побачимо ті ж проблеми, що й є
зараз: боротьба з корупцією, створення Помісної Православної Церкви, соціальний
захист населення… За 300 років нічого не змінилося. Саме тому чинна влада не
хоче навіть показувати, що є цей документ”, – зауважує історик.
Тим часом про 300-річчя Конституції Орлика
згадала опозиційний лідер Юлія Тимошенко, назвавши її свідченням демократії та
слави України.
На вулиці Пилипа Орлика у Києві досі немає
пам’ятника гетьману, а лише камінь із написом, що тут його буде споруджено. Натомість
такий пам’ятник скоро буде у Молдові. Його урочисто відкриють 9 квітня в місті Бендери
у Придністров’ї, де гетьман писав Конституцію.