Сторінки Віри Ке:  Хроніка, Коментарі, Різне...

50-ліття Суспільної Служби Українців Канади, Філії Торонто – 2007

Місяць лютий був найкоротший у 2007 році, а в ньому чомусь відбулося дуже багато довгих подій. Найдовша – 50-літній ювілей ССУ Канади. Почався він у бенкетному залі “ЗОЛОТОГО ЛЕВА” коктейлем і закусками, а закінчився перед північчю. А як хтось довго говорив, крутився по фойє, то приїхав додому аж над ранок. Хоч пророки пророкували, що ніхто не прийде, бо квитки задорогі, тимчасом зал був битком набитий (не тріщав, бо будинок щойно недавно збудований!). Вино, вечеря, присмаки не одному додали холестеролу. Але він, мабуть, загубився під час слухання привітів, що тягнулися стрічка за стрічкою і майже завжди закінчувалися голосним “ЩАСТЯ, ЗДОРОВ’Я” і несміливим “МНОГИХ ЛІТ”. Напевно, слова “ЩАСТЯ, ЗДОРОВ’Я, МНОГИХ ЛІТ” мають якусь магічну силу, коли люди так невтомно їх повторюють. Під час споживання страв телевізійний “МАГ” – Майкл Кері, що є автором “CENTRE STAGE”, грав на фортепіано. Споживання страв не робить людей уважним до музики.

Найбільше зачудовання викликав монтаж фотографій на двох екранах, де була одна добра фотографія, тобто не пересвітлена, коли Українська Кредитова Спілка Лтд. подарувала ССУ Канади, Філії Торонто 20 тисяч доларів. Усі інші фотографії були або пересвітлені, або облізлі. Говорив про фотографії Михась Лучка, але він не був присутній, а його голос був, мабуть, давніше записаний. У загальних рисах, коротко і цікаво подали історію ССУ Канади, Філії Торонто пані Божена Іванусів – довголітня голова Централі ССУК та Ольга Даниляк – голова Світової Ради Суспільної Служби при СКУ. Головну доповідь виголосив професор-емерит Торонтського Університету Всеволод Ісаїв – на прохання голови ССУ Канади англійською мовою. Його слухали з великим сентиментом колишні студенти “U of T”, пригадавши часи, коли вони були молоденькими студентами, а професор не був “емеритус”. Професор Ісаїв написав багато цінних наукових робіт, а колишні студенти мають тепер по кілька наукових ступенів, по кілька дітей і вгинаються під тягарем високопрофесійних праць!

 

Перед мистецькою програмою голова ССУ Канади, Філії Торонто інж. Юрій Сеньків передав почесну грамоту достойному Іванові Яремкові. Адвокат Іван Яремко, посол, міністр, визначний політичний і громадський діяч, колись старшина канадської армії, перший посол українського роду в парламенті Онтаріо, шестикратно переобраний від Прогресивно-Консервативної партії впродовж 1958–1974 pp., був найменований в уряді прем’єра Леслі Фроста міністром без портфеля і посідав дуже багато видатних постів в урядах прем’єрів Джона Робартса і Вільяма Дейвіса. Багато заходів Івана Яремка поліпшило життя українського суспільства. На жаль, достойний Іван Яремко опинився у шпиталі, і почесну грамоту йому опісля передав пан Самець.

Три точки мистецької програми були на високому мистецькому рівні. Ювілей почав молитвою Високопреосвященний Владика Юрій, Архієпископ Української Православної Церкви Канади. Закінчив програму молитвою Владика Корнилій, Єпарх-Емерит Української Католицької Єпархії Торонто і Східної Канади.

Іван Франко. Д-р Іван Франко

У 2007 році виповнюється 151 рік від дня народження та 91 рік від дня смерти

Чи ми в Торонто вшанували його колись якоюсь сесією, якимсь святковим читанням його творів? А є люди, які тільки знають, що він був сином коваля,  так як про Шевченка тільки пам’ятають, що він пас ягнята за селом, коли йому тринадцятий минало! А Франко, поруч із Шевченком, є одним з найвизначніших духовних провідників України, громадським діячем, публіцистом, автором багатьох поезій, драм і книжок, белетристичних та наукових. Іван Франко студіював у Львівському, Чернівецькому та Віденському університетах. У Відні захистив докторську працю у 1894 р. За совєтських часів в Україні низку його творів взагалі вилучили з ужитку, зокрема “Не пора... не пора москалеві...”, “Великі Роковини”, “Розвивайся ти, високий дубе”, а інші були сфальшовані чи тенденційно скорочені: передмова до збірки “Мій Ізмарагд”, “Що таке поступ”, “Народники і марксисти”, “Михайло Павлик, замість ювілейної сильветки”. Думаю, що настав час, щоб і наша генерація та наступні почали досліджувати шляхи творчости Івана Франка. У своїх творах він досягнув вершин людської думки.

З приїздом Михайла Гру-шевського до Львова Франко тісно з ним співпрацює і розвиває працю НТШ. У 1899 р. стає дійсним і найбільш активним членом НТШ, а в 1904 – його почесним членом. Саме завдяки Франкові і Грушевському НТШ розвинулося фактично в Академію Наук.

Напередодні Першої світової війни українська громада урочисто відзначила 25-літній ювілей літературної діяльности Івана Франка. На ньому Франко висловив свою безмежну радість, що в широких колах нашої громади горить бажання освіти, свободи і широкого індивідуального та громадського розвитку.

Для своїх ровесників  і для нас він залишив невмирущі слова:

Лиш борися, не мирися,
радше впадь, а сил не трать,
гордо стій і не корися,
хоч пропадь, але не зрадь.
Кожний думай, що на тобі
міліонів стан стоїть,
що за долю міліонів
мусиш дати ти отвіт!

Дати у квітні

Від 29 квітня до 2 травня 1915 р. велися бої УСС на горі Маківці з переважаючими російськими силами. Бій на Маківці був першим боєм УСС. Його значення полягало в тому, що тут вперше по віковій перерві українське вояцтво перемогло завдяки своїй моральній поставі найбільшого ворога України. Бій на Маківці підніс дух українського народу, поширив інформації про УССтрільців і українські визвольні змагання серед чужинців та став символом на шляху зусиль українців до створення своєї держави. Маківка була місцем щорічних поминок на могилах полеглих 47 українських січових стрільців. Чи ті поминки ще відбуваються у квітні, я не могла довідатися.

Гора Маківка знаходиться у Високому Бескиді, за 8 кілометрів на північ від Славська. Висота Маківки 958 метрів. Як будете у Славську чи в околиці – відвідайте Маківку.

 * * *

21 квітня 1785 р. цариця Катерина Друга спеціальним указам закріпила в Україні кріпацький устрій. Катерина Друга – імператриця Росії (1729–1796), дружина царя Петра Третього, якого в червні 1762 р. позбулася, правдоподібно при допомозі російського князя Алєксєя Орлова, одного з її найцінніших і найвірніших коханців.

Катерина народилася в Щеціні – тоді це була Пруссія, а тепер Польща – і була донькою маловажного німецького принца. Вона поширила права і привілеї російського дворянства, причинилася до так званих “розборів Польщі”, у 1775 р. знищила Запорозьку Січ, загарбала Крим, а в 1790-их роках прилучила до своєї імперії “Ханську Україну” – землі між Бугом та Дністром і все Правобережжя. Правління Катерини Другої позначилося русифікацією України, вона секуляризувала монастирські маєтності і провадила політику нищення   Української Католицької Церкви. Під кінець її царювання її екстравагантність і корупція відвернули від неї пошану і російського народу, і європейської аристократії, а Французька революція з гільйотиною викорінила з Росії захоплення французькою культурою.

Опінія

Коли від людини забирають те, що творило її життя, в чому вона себе проявила як талант, як особистість, як хтось непересічний, то ця людина вмирає без смерти і без похорону. Вона никне у забутті і появляється    тільки часом, у чиїхось спогадах. Чому Доналд Трамп і будує, і одружується, і розходиться, і пише скрипти для телевізії, і чеше волосся у дивовижну гривку? Щоб, присипаний доларами в інертному існуванні, не зійти з пам’яті світу і людей.

Молодість – це дар природи, дар Бoгa, а старший вік – це мистецька творчість. Римський письменник і оратор Ціцеро писав у 40-му році перед Христом: “Великі досягнення здобувається не через фізичну силу, швидкість, рухливість чи моторність, тільки через обмірковування, неквапливість, концентрування, розсудливі думки, а це прикмети, якими обдаровує людину старший вік”.

Коли прем’єр-міністр Великої Британії Гаролд Вілсон зрезиґнував зі свого посту і заявив офіційно: “Що ж, мені вже 60 років, може, ви того не знали, і я застарий бути прем’єр-міністром”, його моментально замінив Леонард Джеймс Каллаґан, який мав 64 роки! Він зовсім не вважав себе застарим бути прем’єр-міністром.

Після чудової опери “ОТЕЛЛО” та її величавого успіху Джузеппе Верді вирішив вже закінчити свою працю і спочивати на лаврах. Тим часом, коли йому виповнилося 80 років, йому потрапило в руки лібрето “ФАЛЬСТАФУ”, однієї з найкращих ліричних оперних комедій. До того часу всі опери Верді були драмами, а “ФАЛЬСТАФ” мав зовсім інший стиль, іншу тематику, легкість, делікатність, грацію. Верді так захопився лібрето, що написав до нього прекрасну музику. “ФАЛЬСТАФ” досі не сходить а оперного репертуару і захоплює публіку по цілому світі. На “ФАЛЬСТАФІ” Верді не закінчив своєї музичної, композиторської творчости. Але коли померла його дружина у 1897 році, Верді аж тоді втратив ентузіазм та бажання до праці і взагалі до життя. Він жив у великому готелі в Мілані і помер у 1901 році. Йому був 91 рік. Але він не втратив бажання до життя через старість, тільки через втрату найдорожчої людини.