П’ять сотень сповідей душі

Лілія Струтинська

Кажуть, що пісня – це сповідь душі. Якщо так, то він вже має їх аж п’ять сотень. Але й це ще не все, бо мистець і далі продовжує творити. Для нього це не складає труднощів: слова ніби самі кладуться в рядки й тут же лягають на ноти. І так все нові й нові поезії, як оці:

У віри сила неземна,

Яка не гнеться.

На крилах вічного човна

Вона несеться.

Ось я прийшов до Тебе в храм,

Для чого? Знаю!

Тобі, мій Боже, все віддам,

Що в серці маю.

Йдеться про нашого земляка Анатолія Житкевича, пісні якого ось уже п’ятнадцятий рік народжуються в околиці La Rose у Торонто. Там же його можна часто бачити чи то в церкві Св. Димитрія, чи то в парку, в якому полюбляє прогулюватись із записником у руці. Такий він – наш поет-пісняр і композитор, статті якого часто з’являються в тижневику “Міст”, а вірші – в двотижневику “Слово”.

А пише п. Анатолій не тільки для свого задоволення. Більшість пісень із його творчого доробку написані для дітей і молоді. І всі вони дуже різні за будовою та змістом. Це – “На крилах вічного човна”, “Хочу правди життя”“, “Слід Божої Матері”, “Перше причастя”, “Різдво”, “Христос воскрес”, “Свічечка”, “Доброта Святого Миколая” та інші. Образ Всевишнього для нього – найперше. Душею й серцем торкається він цієї теми, можливо, тому й так легко та невимушено вони у нього народжуються.

2011 рік був плідним для мистця. Відвідавши Україну, він не сидів склавши руки, а видав там свої авторські збірки “Співає чисте джерело”, “Музика землі” і “Обіймаю тебе любов’ю” (дві з нотами й одна з рядками поезії). А ще одну “Ні, я забуть тебе не міг”, видано разом з Ганною Карась – проректором Прикарпатського педагогічного університету імені Василя Стефаника. Це – збірка пісень легкого жанру відомого в Торонто композитора й диригента Степана Гумініловича. Вона вийшла в місті Івано-Франківську.

У чому ж криється поетична сила Анатолія Житкевича? А в тому, що його пісні, як малюнки, – невеличкі за обсягом, короткі за формою і прості та доступні за змістом. Не випадково, коли його запитуєш про творчість для дітей, він відповідає, що писати для дітей не так то й легко. І пояснює це тим, що діти можуть все, тільки значно краще від дорослих. Вони не сприймають тих “лукавих” поезій, якими наповнюють їх дуже мудрі вчені, а бажають співати пісні легкі, зрозумілі й доступні. Можливо, саме тому змістовність поетичних текстів п. Анатолія просто вражаюча:

Устами лагідно торкнусь хреста,

З душею ангела наповненою щастя,

Я щиро вірю в Сина Божого – Христа

І йду до свого першого причастя.

Це рядки з пісні “Перше причастя”, що написані просто й доступно, а головне – правдиво. Діти це сприймають як істину, від якої не може бути відступу. Саме це дає поетові право заявити:  “Все, що було найсвятіше, я переллю у пісні. Серця немає міцніше того, що б’ється в мені!” Ось і заговорив поет і зачарував мене своєю відвертістю та щирістю. І це не просто гра на почуттях людини. Це – щось суто особисте. Тож що не читаю, все правдиво дійсне, як ці слова про рідну Батьківщину: “Не любити тебе не можу. Не горнутись до тебе – теж. Обіймаю тебе любов’ю, у якої немає меж”. Це рядки зі збірки “Обіймаю тебе любов’ю”, яку випустило у світ тернопільське видавництво “Підручники і посібники”, що закінчується, знову ж таки, піснею про Україну:

Помолімось Богу, щоб не згасла,

Щоб палала ясно, як зоря,

Розквітала черешнево рясно

І любов’ю в кожному цвіла.

Збірки “Співає чисте джерело” і “Музика землі” видало видавництво “Богдан”. 100 уміщених тут пісень – це вартісний матеріал для вчителів музики та музичних керівників дитячих садочків. Є тут і пісні закличної тематики, які виділяються силою слова, як у цих рядках:

Час сідлати коней.

Розпускайте знамена.

Україна – жива!

Україна не вмерла.

Йдуть полки Богуна,

Дух Мазепи над нами.

Час сідлати коней.

Всі по конях, по конях, краяни!

Ця ж тема знаходить своє продовження і в пісні зі словами “У минулі роки не такі були думки, не дрімали вони, не дрімали. У минулі роки запорізькі козаки ворогів на шаблі підіймали”.

Чудовий подарунок для дітей приготував поет-пісняр і композитор. Якщо все, що там є, переспівати, то це займе не менше 300 хвилин чистого звучання. Таких пісень нам давно бракувало ще й тому, що всі вони наповнені свіжістю нової доби, оригінальними мелодіями та сучасними ритмами.

Легко даються мистцеві сповіді душі, які, на жаль, вимагають фінансових витрат. Якщо хтось із читачів тижневика “Новий шлях” захоче придбати названі збірки, просимо звертатися за адресою: 61 Richview, Apt. 405, Toronto, M9A 4M8 або за числом телефону 416-614-7176. Анатолій Житкевич буде радий по-ділитися з Вами своєю творчістю.

PHOTO

Анатолій Житкевич