Торонто гідно вшанувало трагедію Чорнобиля

Оксана Бризгун-Соколик

Під закликом “Пам’ятаймо!” відбувся в Торонто величавий концерт для вшанування 20-ої річниці Чорнобильської трагедії. Концерт пройшов у Roy Thomson Hall  9 квітня 2006 p., а організатором його став Канадський Фонд Дітям Чорнобиля.

Заповнена величезна концерна заля тепло вітала понад 200 хористів об’єднаних хорів: Elmer Iseler  Singers, Amadeus Choir, The Orpheus Choir of Toronto, “Веснівки” та Торонтського українського чоловічого камерного хору. Перед концертом на двох великих екранах над сценою пробігали прозірки з Чорнобиля та околиць з поясненням подій того трагічного 26 квітня 1986 року.

Першим твором у програмі був “Блажен Муж” молодого композитора з України Олександра Козаренка. Твір хоч короткий, але настроєво дуже добре підібраний до початку урочистої імпрези.  Всі злучені хори відразу показали гарну зіспіваність, добру рівновагу між голосами, дисципліну, дуже добру вимову українського тексту та відчуття релігійної композиції. Приємним солістом був Даґ МекНотон у частинному заступництві Павла Гуньки, який у той вечір не міг позбутися настирливого ларингіту. Диригувала Галина Квітка Кондрацька.

Найбільшим твором кон-церту став “Wormwood–Полин–Чорнобиль” канадського ком-позитора грецького походження Крістоса Гатціса у 9-ти частинах для хору, тріо і солістів. Виконували його знову всі збірні хори та Gryphon Trio: Джеймі Паркер – піаніно, Анналі Патіпатанакон – скрипка та Роман Борис – віолончель. Вони ж і замовили цей твір у композитора для відзначення трагедії.   Солістами були Павло Гунька, якого частинно заступав Даґ МекНотон, та дитяче сопрано – 14-літня Лорін Саундерс. Твір побудований на словах з книги Апокаліпсиса, в якій слово Apshintos – Чорнобиль означає “зірку смерти”, передбачає падіння зорі на Землю, отруєння води та смерть багатьох людей...  Слова книги, доповнені словами композитора, творили цілість пророчого жаху на Землі, що автор музики цікаво змальовував дисонансами, динамічними змі-нами, різким ритмом та лагідними ліричними контрастами. Слова тексту: “...Сім ангелів зі семи сурмами голосили лихо світові...”  та моменти, як, наприклад, розпачливий викрик Павла Гуньки “...люди хотіли помирати, але смерть втікала від них...” викликали мурашки на шкірі. Частина тексту рецитована, не співана, що творило особливий настрій напруги. Остання частина твору “Welcome to the new Jerusalem”, повна бадьорости та оптимізму, була гармонійним контрастом до дисонантної драматичної цілости.  Солістка-дитина сповіщала про народження нової Землі, про новий Єрусалим, де буде СВІТЛО, бо темні дні вже минули... Світова прем’єра твору пройшла дуже успішно – хори, тріо і солісти вив’язалися в тій ритмічно та тонально складній композиції бездоганно. Диригувала Лідія Адамс. Присутній композитор був вдоволений виконанням.

Після перерви ми мали велику насолоду слухати “Панахиду за жертвами Чорнобиля” Романа Гурка, нашого торонтського композитора. Прекрасний молитовний настрій, чудова зіспіваність, виразна дикція українського тексту всіх хористів та приємний теплий і молитовний голос Павла Гуньки в ролі священика та диякона створили атмосферу буття поза концертною залею, – ми наче молилися, деколи навіть хотілося перехреститися... Для мене особисто цей твір був найглибший своєю щирою молитовністю за жертвами Чорнобиля. Диригувала Галина Квітка Кондрацька. Присутнього Романа Гурка вітали оплесками.

Перед останнім твором у програмі відбувся показ прозірок праці Канадського Фонду Дітям Чорнобиля. Монтаж був цікавим та інформативним, доки прозірки не почали повторюватися по два-три рази.

Останній твір концерту “The Hour Has Come” – також торонтського композитора. Сруль Ірвін Ґлік написав цю “Хоральну симфонію” в 6-ти частинах до слів поеми Лекнера для хору та оркестру. Тут ми почули 6-ту частину з фортепіано та органами. Композитор прекрасно передав зміст 6-ої частини – вселюдську любов та надію. Після всіх світових катастроф твір закінчується тріумфальним: “Вже прийшла година любови!..” Піаніст Пітер МекДоналд та органіст Пітер Тіфенбах і хори під диригентурою Лідії Адамс вміло змалювали образ радости та перемоги.

Люксусова програмка у чорній обкладинці містила інформації про композиторів, виконавців, хори, тексти творів і т. д. Концерт, безперечно, був успіхом Фонду, комітетів, добровольців, всіх виконавців концерту, а головно – членів програмного комітету: Галини Квітки Кондрацької, Романа Гурка та Романа Бориса. Громада вдячна Павлові Гуньці, оперному співакові світової слави, що, незважаючи на хворобу та занятість у Канадській Опері, своїм мистецьким виступом збагатив вшанування сумної річниці. Багато неукраїнців у залі мали змогу довідатися про нашу трагедію і нашу поміч жертвам Чорнобиля.

Бурхливими оплесками та постанням з місць присутні щиро подякували виконавцям і організаторам за гідне вшанування трагедії Чорнобиля, яку завжди будемо пам’ятати!