Розмаїття

Ввічливість додає здоров’я

Французи кажуть: якщо жінка не має рації, мужчина повинен перед нею вибачитись. Ця французька народна приказка тепер підтверджена науково.

Учені з Медичної школи Університету штату Массачусетс у Ворчестере, що у США, вважають: якщо перед скривдженою жінкою не вибачитись, у неї може підвищитися тиск і збільшитися ризик розвитку інфаркту або інсульту.

Результати дослідження показали, що своєчасне вибачення заспокоює ображених жінок, тиск у них нормалізується на 20 відсотків швидше, ніж у тих, хто вибачень не дочекався. Натомість у чоловіків після вибачень тиск, навпаки, приходить до норми на 20 відсотків довше. Учені думають, що сильну стать прохання про вибачення нервує.

Дослідники запросили для участи в експерименті 29 чоловіків і 59 жінок. Добровольцям запропонували випробувати свої знання з математики, і протягом п’яти хвилин чоловіки і жінки відповідали на математичні запитання. Під час опитування учасників експерименту тричі переривали сердитим тоном із проханням поквапитися. А наприкінці тесту грубо повідомили, що тест пройдено не надто добре. Через дві хвилини перед половиною добровольців вибачилися за грубість.

Протягом експерименту учасникам міряли тиск, і дослідники помітили, що він піднявся у всіх незаслужено скривджених. Однак після вибачень швидко нормалізувався у жінок, оскільки ті заспокоїлися. І додатково підвищився у чоловіків, тому що вони почали хвилюватися ще сильніше.

“У ввічливості є свої вигоди для жіночого здоров’я”, – кажуть дослідники. А чоловікам необхідно спокійніше реагувати на брутальність і вчитися приймати вибачення – заради власного здоров’я.

Олена Стриженко

Яйце-райце

Яєчня, омлет, яйця круті і “в мішечку” здавна входять у наш раціон.

Без яєць складно уявити сніданок, здобну випічку, традиційний салат, а щавлевий зелений борщ без яйця, що спокусливо у ньому жовтіє, здається неприродним. Та раптом яйцям оголосили війну, пояснюючи це тим, що регулярне споживання яєць призводить до різкого підвищення рівня холестерину у крові, а це, своєю чергою, спричиняє розвиток судинних і серцевих захворювань, хвороби Альцгеймера.

Проте зараз можна спокійно повернути яйця в наш раціон. Провівши фундаментальні дослідження щодо того, як цей продукт впливає на здоров’я людини, учені дійшли висновку, прямо протилежного попереднім. Яєчний холестерин повністю виправданий, оскільки не потрапляє прямо у кров. Отже, якщо у вас немає порушення обміну речовин, можете з легкістю розпрощатися з традиційними “яєчними страхами”.

Вітамін Е, що міститься в яйцях, зміцнює серцевий м’яз і протидіє розвитку деяких форм раку. Корисні яйця для дівчаток у підлітковому віці: якщо панночка в юні роки регулярно ласувала вареними яйцями або тією ж яєчнею, то ризик розвитку раку молочних залоз у неї може бути значно знижений.

Поєднання вітаміну D і фосфору в яйцях робить наші кістки і зуби міцнішими, а каротиноїди підтримують зір.

Як вказує французький дієтолог Поль Нейра, яйця легко перетравлюються організмом, за винятком випадків, коли на їх приготування йде надто багато жиру. Вони завдають не більше “шкоди печінці”, ніж будь-який інший продукт.

Людмила Полевська

 У людей похилого віку знижується інтелект, але додається мудрість

Американські вчені довели, що, незважаючи на загальне зниження інтелектуальних здібностей, люди похилого віку володіють більшою мудрістю порівняно з молодими людьми.

Автори дослідження опублікували свою роботу в сьогоднішньому випуску журналу Proceedings of the National Academy of Sciences.

Група вчених під керівництвом Ігоря Гросмана з Мічиганського Університету у США звернула увагу на те, що всупереч поширеній думці, розповсюджуваній, у тому числі, і різними літературними творами, відповідність поважного віку життєвій мудрості досі не було вивчено науковим методом на практиці.

Водночас зниження багатьох параметрів розумової діяльности з віком – надійно зафіксований науковий факт.

Для того, щоб з’ясувати, наскільки взаємопов’язані старість, інтелект і мудрість, вчені провели серію експериментів за участю добровольців трьох різних вікових груп. У першу з них входили молоді люди від 25 до 40 років, другу становили люди, що вступають у зрілість (41–59 років), а третя група була сформована з людей віком від 60 років і старших.

Добровольцям пропонувалися до розгляду кілька сюжетів міжгрупових і міжособистісних конфліктів, заснованих на реальних подіях, що стосуються міграції народів, міжетнічного протистояння, прийняття нових законів, а також взаємовідносин між родичами.

Учасникам експерименту потрібно було припустити, як описані конфлікти будуть розвиватися надалі. При цьому вчені оцінювали відповіді своїх підопічних з шести ключових параметрів: здатності замінити власну точку зору на точку зору людини, втягненої в конфлікт (1), розпізнавання можливості змін (2), здатності передбачати кілька сценаріїв вирішення конфлікту (3), розуміння невизначеності та недостатності власних знань про конфлікт (4), пошуку можливості його вирішення (5) і, нарешті, пошуку можливості компромісу (6).

Підрахувавши кількісно ці шість параметрів у випадку кожної групи, вчені дійшли висновку, що літні люди у кожному з цих параметрів перевершують молодих учасників експерименту і використовують при розгляді запропонованих ситуацій схеми аргументування більш високого рівня. Зокрема, більш “вікові” учасники експерименту частіше за інших схилялися до розгляду декількох варіантів розвитку подій, можливости компромісу і визнавали недостатність власних знань.

“Осмислення соціальних взаємодій покращується з віком, незважаючи на зниження рівня інтелекту”, – пишуть вчені у своїй статті.

Це дозволяє дослідникам припустити, що в деяких випадках прийняття соціально важливих рішень, у першу чергу, слід прислухатися до думки людей похилого віку.

Нагадаємо, в лютому вчені встановили, що інтелект людини визначається здатністю мозку інтегрувати кілька різних типів потоків даних, за що відповідає розвиток фронтальних і тім’яних відділів головного мозку.

Не лише втамовують спрагу...

Альтернатива аспірину

Сік ківі – найкисліший. Це – єдиний фрукт, який не можна додавати в желе. Скільки на холоді не тримай, воно не застигне. Норвезькі лікарі радять пити свіжовитиснений сік щодня: місяць сокової дієти знижує ризик утворення тромбів на 18%, а рівень жирних кислот у крові – на 15%. Сік ківі – альтернатива чаю і каві для людей зі серцево-судинними проблемами, що страждають на ожиріння. “Кислота” спалює шкідливий холестерин, який сприяє утворенню тромбів.

Одна склянка свіжовичавленого соку забезпечує добову потребу у вітаміні С. Ось чому кардіологи рекомендують сік ківі як альтернативу аспірину. “Соки, особливо кислі, слід розводити водою. Спочатку у пропорції 1:3. Потім – пів на пів, – кажуть дієтологи. – Сокотерапію, як і загартовування, потрібно починати з малого: пити соки щоранку, чергуючи – апельсиновий, вишневий, виноградний – по днях або по тижнях. Для людей з панкреатитами соки – табу, а тим, хто страждає на коліти, не рекомендовано вживати свіжовитиснений сік з клітковиною”.