Свобода. Ми ще не
“придбали” її, ми тільки внесли заставу...
“ЦІНА СВОБОДИ” – під такою назвою ми об’єднали матеріали другого номеру
журналу “ПАТРІЯРХАТ”, адже вони здебільшого присвячені трагічним, а воднораз
славним подіям в Україні. Трагічним – бо проливається кров. Славним – бо
жертовність людей виявляє велич їхнього духу, і ця велич, можна б сказати, є
масовою. Так було колись, 140 років тому, коли гинули Пратулинські мученики, і
так є сьогодні, коли відійшла до вічності “Небесна Сотня”...
Вашу увагу хочемо звернути на матеріал, який
впроваджує у висвітлення головної теми номера “Дорога “Небесної Сотні”, в якому
авторка розповідає про дорогу помежи урядовими будівлями. Дорогу, котра
відділяє владу від людей. Дорогу, яка розмежовує життя і смерть, свободу і
рабство...
У 2004 році українці дуже сподівалися на
зміни, але прийшло розчарування, бо зміни не відбулися у тому масштабі, на який
розраховували люди. Чи винуватою була тільки влада? Революція Гідності – це теж
великі сподівання на зміни. Але сьогодні українці, здається, збагнули, що зміни
повинні впроваджувати вони самі, що повинні вкласти свій час, сили і кошти, а
часом – життя, щоб отримати “Європу в Україні”. Збагнули, що влада не повинна
бути делегована “наверх” повністю, частина влади має залишитися в руках кожного
громадянина, і цією владою він повинен служити громаді тою мірою, на яку
здатен, як каже отець Андрій Зелінський, ТІ, чиє інтерв’ю вам пропонуємо.
Сила Майдану 2013-2014 у його комплексності,
адже вплив мали громадські протести не лише у Києві, а й на “малих майданах”,
про які розповідає медіа-експерт, викладач Школи журналістики УКУ Отар
Довженко.
Події “переломної зими” в Україні дуже чітко
показали також зміну стосунків між поляками й українцями – “Патріярхат”
висвітлив цей процес, одночасно порівнюючи зі стосунками сторічної давності.
Уваги заслуговують також матеріали про
“постмайданний” міжправославний діалог в Україні і взаємодію церковних та
світських засобів масової інформації від провідного ватиканіста Джона Аллена.
Боротьба українців за повну незалежність
триває, щоправда, вже не на Майдані у Києві, а на Сході держави. Помаранчева
революція привела лишень до пробудження громадського потенціалу, натомість
Майдан гідності наново протверезив суспільство і зобов’язує до послідовності на
далеку ціль. Але варто зупинитися й оглянутися назад, осмислити те, що вже
відбулося наприкінці 2013 – на початку 2014 року. Почасти це наше завдання,
тому “ПАТРІЯРХАТ” у другому за цей рік номері пропонує аналіз, оцінку, ділення
пережитим.
Щиро запрошуємо до прочитання. Приєднуйтесь
до спільноти читачів і друзів “Патріярхату”, заохочуйте колег та знайомих
передплачувати одне із найстарших видань УГКЦ, яке дозволить Вам з іншої
перспективи поглянути на суспільно-політичні та церковні процеси!
Ліда Мідик