63-ті Річні Загальні Збори Української Кредитової Спілки

20 березня 2007 р., 145 Еванс Аве., Торонто

Річні Збори УКСпілки ніколи не є нудною аферою і тим разом не тягнулися, як Столітня війна. Елегантні, компактні річні звіти, ілюстровані на кожній сторінці фотографіями працівників УКСпілки з усіх 10 філій, та з довгою (як завжди!) листою прізвищ тих, що протягом року відійшли в Царство Небесне, лежали перед кожним кріслом на столі. У тому звіті були поміщені також усі необхідні інформації, цифри, прізвища, телефони, професійні титули. Головне 

Екзекутивні звіти про ключові фінансові досягнення сказали виразно і чітко, без патосу, панегіриків та фанфаронади, але з усміхом та дотепом “ключові” члени Дирекції та Екзекутиви. Все сказане було також і в річнім звіті, і на великих екранах.

Писав Шекспір, що життя складається з радісних вітань та сумних прощань, і така симбіоза почуттів відбулася на подіумі, де сиділа Дирекція. Спочатку вітали, а тоді прощали партнера фірми “Чолкан і Степчук” Євгена Чолкана, який вів аудит УКСпілки 16 років. А велике радісне вітання злетіло на голову головного управителя Тараса Підзамецького за його 20-літню працю в УКСпілці, якою вів постійно, довгими годинами в бюрі, старався не тільки розвивати діяльність УКСпілки на широку скалю, і то в ері двох століть – кінця ХХ і початку ХХІ, але й знаходив і знаходить нові дороги у світі посилених фінансових відносин, щоб рух українських капіталів ішов шляхами електроніки і нових винаходів.   

Коли голосуванням доповнили Дирекцію новими членами, хтось із присутніх запитав, чому не вибрано кандидатів із залу, тільки з виготовленої листи? Голова Ради Директорів пояснив, що в теперішні часи не можна вибирати на такі важливі позиції без застанови людину із залу. Одначе кілька тижнів перед Загальними Зборами у кожному відділі УКСпілки кандидат може (і повинен!) отримати аплікацію, докладно її передумати, щиро удокументовано її виповнити і віддати до Головного Бюра, щоб Дирекція могла її продискутувати і або прийняти кандидата, або відкинути.

Решта програми Зборів пройшла швидко і приязно. По офіційному закінченні голова Ради Директорів п. Євген Роман запросив усіх на вечерю, яку приготувала компанія “Троянда” під екзекутивним керівництвом екзекутивної Ганнусі!

Буває і  “в середу Петра”!

У Торонто середа – День Суспільної Служби, т. зв. “Світлиця”. Перед другою годиною сходяться члени і гості “Світлиці”, мають якусь програму, перекуску, від якої нікому не псується фігура, розмовляють, дискутують, забувають про сумні хвилини свого життя і, відпружені, розходяться додому. Середа, 14 березня 2007 р. мала трошки інший характер,  бo гостем була Шері ДіНово, посол до провінційного Парламенту від партії НДП і культурний критик. Не знаю, чи вона себе запросила, чи її запросили, але це не грало ролі, бо вона прийшла з ціллю передати Суспільній Службі підвишку своєї платні, яку уряд дав усім послам. Здається, Суспільна Служба була її першим кроком в обдаровуванні бідних. Дякуємо Шері, бо “всякоє даяніє да хвалит Господа!”

Супер-джело

Висипати велику пачку “джело” до глибокої миски. Додати ложку желатину. Влити горнятко гарячої (кип’яченої) води і мішати, доки “джело” і желатин зовсім не розпустяться. Зачекати, щоб добре вихолонуло, а тоді влити горнятко солодкого вина і горнятко “джінджерелу”. Швидко вимішати, прикрити і поставити до холодильника на 5-6 годин.

Смакує феноменально!

* * *

Tylenol (acetaminophen) дуже допомагає тим, яким шкодить аспірин, але у великих дозах “тайленол” може зашкодити печінці. Особливо повинні вважати алкоголіки та люди, печінка яких нормально не функціонує. Згідно з медичними дослідами “ацетамінофен” є активним складником у понад 600 ліках, які люди купують в аптеках без лікарського рецепту.

* * *

Оливкова олія має субстанції, так звані поліфенолі, що вбивають бактерії, які спричиняють шлункові виразки. Дехто навіть п’є оливкову олію, змішану з водою, перед сніданком. Оливкова олія, змішана з меленими мигдалами, дуже добре смакує на припеченому хлібі і на хлібі взагалі. А коли зверху покласти порізаний помідор, тоненько покраяну солодку або зелену цибульку, можна тим обідати, снідати і вечеряти. Солодка цибуля називається відалія і є трошки дорожча.

Сливи (“прунс”), мигдали, родзинки, горіхи підбудовують енергію. Носіть кілька зі собою в торбинці.

Універсальний гороскоп на травень: Не робіть з мухи слона, якщо хочете вийти з дурної ситуації. Не прив’язуйтеся до собаки, за яку мусите всюди гавкати. Снідайте, як король, обідайте, як князь, вечеряйте, як жебрак.

Опінія

У Торонто цього року, тобто 2007 р., у березні, замість ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО КОНЦЕРТУ відбулася імпреза в пошану Івана Франка. Ми повинні пам’ятати наших усіх геніїв, бо українська нація завдяки їм росла, розвивалася, потужніла, і то в різних ділянках. Вони всі боролися і вмирали, щоб здобути для України і тим самим для нас місце у світі вільних людей. Іван Франко є одним з найбільших носіїв правди, науки, знання, і він усім поколінням показав вихід з темряви та поштовхнув на ясний шлях у майбутнє.

Його наукові праці виказують широку ерудицію, глибоке знання, силу таланту і сміливість у висловлюванні думок та висновків. Від смерти Шевченка ні один з українських письменників та науковців не здобув собі більшого імени на всіх просторах України і на чужині, як Іван Франко.

Політика і поезія, публіцистика і філософія, новелістика і літературна критика, повість та історія, драма і етнографія, комедія і соціологія, література перекладів і редагування часописів – все це було полем його творчости та глибоких досліджень. Із глибини душі він видобував прецінні ізмарагди почуттів, уяви і думок, не ждучи на медалі та лаврові вінки. Він сказав до о. М. Підгорецького, катедрального coтрудника і проповідника в Перемишлі, який перед виїздом до Америки поїхав до Львова, щоб попрощатися з Іваном Франком: “Їдьте щасливо, трудіться для народу, але не чекайте від нього вдячности”. Дуже пророчі і одночасно дуже сумні слова, почуті від генія.

А що є геній? Геній – це містерія, це надзвичайна людина, талант з талантів, особа, яка знає геніально щось одне чи багато чогось, творить щось геніальне, що випереджає його і його генерацію, як, наприклад, Леонардо да Вінчі. Звичайна людина кидає тінь, а геній кидає світло на всі часи.