До 70-ліття смерті полковника Євгена Коновальця

23 травня 1938 р. у Роттердамі від рук більшовицького агента П. Судоплатова загинув командир Корпусу Січових Стрільців, комендант Української Військової Організації та засновник і перший голова Проводу Організації Українських Націоналістів полковник Євген Коновалець.

Вшановуючи пам’ять Євгена Коновальця в 70-ту річницю смерті, ми мусимо пам’ятати його винятковий внесок у майбутнє українського народу і відзначати не як “ще одного героя нашого народу”, а як особистість, яка заслужила найвищих почестей, чиє життя і дії нерозривно вплелись у контекст сучасної української історії. Незважаючи на наше духовне плебейство та всупереч впливу ворогів і їх прибічників, ми не повинні забувати роль Євгена Коновальця у національно-визвольному русі України початку та середини XX століття. Минулорічне відзначення головного командира Романа Шухевича і Української Повстанської Армії може бути прикладом для нас. Націоналістичні сили в Україні та діаспорі повинні об’єднати свої зусилля довкола постаті полковника Є. Коновальця. А Україна через Президента, прем’єр-міністра та Верховну Раду має врешті-решт скласти іспит зрілости нації. До цього тільки частково належать укази про посмертне вшанування, відзначення пам’ятних річниць та якнайменше – початок серйозних дій щодо встановлення Пантеону Героїв нашого народу в Києві, в якому мусить бути місце і для сл. п. полковника Євгена Коновальця.

У 2008 році Євген Коновалець та його Доба повинні стати темою наукових і політичних конференцій та форумів, а також уроків і освітньо-виховних заходів для шкіл та молодечих організацій в Україні й діаспорі. До освітніх програм  слід, зокрема, долучити досі недооцінену героїчну декаду УВО, у тому числі й роль визначних постатей цього періоду. Так, наприклад, вшанування Ольги Басараб доручаємо Світовій Федерації Українських Жіночих Організацій, її складовим та всім українським жіночим організаціям в Україні й діаспорі. Не менш важливо включити до вивчення і боротьбу ОУН з наїзником на ЗУЗ у 1930-их роках та реакцію на Голодомор у СУЗ. Також слід звернути увагу на міжнародний бандитизм совєтських спецслужб у виконанні атентанту та на викриття наступництва й ролі російських спецслужб сьогодні в Україні та поза її межами.

Отож, віддаючи належне історії боротьби нашого народу за незалежну Українську державу, нашим обов’язком є відповідно вшанувати і її великого патріота та борця, талановитого провідника українських націоналістів, полковника Євгена Коновальця, чиє життєве кредо спів-звучне з відомими рядками першої точки Декалогу українських націоналістів: “Здобудеш Українську державу або згинеш у боротьбі за неї”.

                                                            За Світовий Конгрес Українців
Аскольд Лозинський, президент,
 Віктор Педенко, генеральний секретар