Нація без інтелекту – нація без майбутнього

26 березня НТШ в Торонто мало нагоду запросити до себе молодого політолога Сергія Куделю.

С. Куделя розпочинав свою освіту у Львові, а магістерську та докторську праці захистив у провідних університетах США. Серед його численних публікацій чи не найбільший розголос отримала книга “The Strategy of Campaigning: Lessons from Ronald Reagan” (2007), написана у співавторстві з Кондолізою Райс та іншими провідними політологами світу. Хоча з 1995 р. д-р Куделя жив переважно у Північній Америці, він має неабиякий досвід роботи в Україні – донедавна був дорадником віце-президента в уряді Віктора Ющенка. Незабаром він знову повертається до Києва на посаду доцента кафедри політології в Києво-Могилянській Академії.

Д-р Сергій Куделя виступає в КУМФі в ТоронтоОтже, стан вищої освіти в Україні д-р Куделя знає з власного досвіду. Порівняння освіти та науки в Україні зі світовими, у першу чергу з американськими, стандартами і стало предметом його доповіді “Нація без інтелекту: Як зупинити корозію науки в Україні?” На початку д-р Куделя наголосив на важливості вищої освіти для успішного функціонування сучасної держави. Університети є не лише “заводами знань”, вони грають фундаментальну роль у формуванні ментальности, зміцненні національного духу суспільства, розвитку державної економіки, утвердженні справедливих принципів суспільного укладу, формуванні громадянської ініціативи, нарешті, вони безпосередньо впливають на міжнародну репутацію держави у світі. Таким чином, освіта повинна бути пріоритетом держави. Повинна бути... але, на жаль, не є в Україні. Навпаки, переконаний С. Куделя, після розпаду Радянського Союзу українська освіта опинилася в загрозливому стані. Причини? По-перше, виникла так звана академічна олігархія – “червоні ректори”, що здобували свої звання та ступені у 1970-х, під час брежнєвського застою, а відтак відверто агресивно наставлені як проти радикальних реформ у системі освіти, так і проти прогресивних ідей західного світу. Типова риса сучасних українських “академіків” – їх переконаність у власній величі та зневажливе ставлення до світової науки. Звідси – невизнання в Україні дипломів інших країн (за невеликими, і справді-таки курйозними винятками – наприклад, визнаються дипломи Монголії) та неможливість захистити науковий ступінь в Україні, якщо науковець не друкував своїх праць у спеціально санкціонованих українських журналах (публікації у навіть найпрестижніших західних виданнях не беруться до уваги).

Друга причина пов’язана з переходом до ринкової економіки, що призвела, за визначенням д-ра Куделі,  до “рудиментарної комерціалізації” освіти. Вступ до університету, оцінки на іспитах, дипломи, навіть вчені ступені – все стало предметом купівлі та продажу. Виникли, попри державні, сотні приватних чи напівприватних, як правило, фіктивних вищих учбових закладів. Д-р Куделя навів вражаючі цифри: в Україні існує близько 900 вищих навчальних закладів (для порівняння, у США є лише 625), а в Криму кількість студентських місць в університетах перевищує загальну чисельність кримського населення! Справжня освіта, що означає здобуття знань, претворилася на “віртуальну” – здобуття, вірніше, купівлю диплому. Шалена корупція в ділянці освіти перетворилася на норму життя. Наслідком стала девальвація української освіти, неймовірне зниження її стандартів та неконкурентоспроможність на світовому ринку. Знову невтішна статистика: у списку 600 кращих університетів світу немає жодного українського (хоча є три польські, 2 румунські, литовський та естонський)!

Які ж шляхи виправлення цього справді-таки загрозливого стану? Д-р Куделя бачить їх у впровадженні західних моделей фінансування, створенні незалежної програми оцінювання якости університетів, оновленні викладацького складу, зокрема залученні українців із західного світу. Чи можна сподіватися таких радикальних кроків від нової адміністрації президента Віктора Януковича та його новопризначеного міністра освіти Дмитра Табачника? Не думаю. Навпаки, виглядає, що найталановитіші українські вчені, одним з яких є Сергій Куделя, будуть змушені і далі вести свої дослідження поза межами України та української науки.

Дагмара Турчин-Дувірак,
пресовий референт НТШ

PHOTO

Д-р Сергій Куделя виступає в КУМФі в Торонто