1 травня 2011 р. у Ватикані відбулася беатифікація Слуги Божого Івана Павла ІІ

Кароль Юзеф Войтила народився 18 травня 1920 року в місті Вадовіце у Польщі. Син Кароля і Емілії, з дому Качоровських. Всього в сім’ї було троє дітей – старший брат Едмунд та сестричка, яка померла ще немовлям.

Дитинство у Кароля було важким. Коли йому виповнилося 9 років, померла мати Емілія. Батько виховував його у релігійному дусі, і він швидко став міністрантом. Після закінчення школи 1930 року Кароль вступив до гімназії. Хлопець одразу звернув на себе увагу чудовими успіхами з усіх предметів. Він наполегливо вивчав іноземні мови, особливо латинську та грецьку. Кароль був дуже побожним і багато часу приділяв молитві – знаходив час для розмови з Богом. 1938 року Кароль Войтила складає “на відмінно” випускні іспити. Рівночасно юнак захоплювався поезією та театром.

Коли Каролеві виповнився 21 рік, помирає його 62-річний батько Кароль. Хлопець дуже важко пережив цю смерть. З 1942 по 1944 рр. Кароль таємно вивчає богослов’я у Краківській семінарії і 9 листопада 1944 року отримує нижчі свячення з рук майбутнього Кардинала Адама Стефана Сапеги. Після війни Кароль продовжує навчання на факультеті богослов’я і 1 листопада 1946 р. отримує священиче рукоположення. Через кілька днів здібного священика скеровують на навчання до Риму, і через два роки інтенсивних студій він здобуває докторський ступінь з богослов’я. Кароль пише наукові праці з філософії та богослов’я, етики й моралі, а у 1954 р. отримує професорське звання. 1 січня 1964 р. Кароль Войтила отримує  титул Архиєпископа Краківського. 28 червня 1967 р. Архиєпископ Кароль Войтила отримує титул Кардинала.

16 жовтня 1978 р. Кардинала Кароля Войтилу було обрано на Апостольський Престол, і він прийняв папське ім’я Іван Павло II.

Іван Павло II був з черги 264-им Папою Римським. Він став першим Папою-слов’янином – як знаємо, протягом 455 років цей титул посідали лише італійці. Папа Іван Павло II зробив більше сам, як всі його 263 попередники, разом взяті. За 26 з половиною років Папа Іван Павло II відвідав понад 130 країн світу. Папа Римський Іван Павло II за свого життя беатифікував Слуг Божих 482 особи, які стали святими.

Папа Іван Павло II був найбільшим моральним авторитетом світу. Він змінив політичне обличчя нашої землі і світу. Він розвалив Совєтський Союз – систему атеїзму і зла.

2 квітня 2005 р. на 85-му році життя Папа Іван Павло II помер. 1 травня 2011 р. у Ватикані відбулася беатифікація Слуги Божого Папи Івана Павла ІІ.

“...Польські біографи Івана Павла II не вельми люблять згадувати про етнічне походження його мами. А була Емілія Качоровська з українського роду. Про це відомо в колах українських богословів. Про це знають і представники Греко-Католицької Церкви. На одній із зустрічей з ними Папа визнав, що в його жилах тече й українська кров – від матері...”

“...Ми, українці, радіємо вибором Папи-слов’янина, тому що, будучи членом польської страждаючої  Церкви, він знав, що значить терпіти, бути переслідуваним, не мати права. Він знав, що таке – безбожний комунізм...” (Тарас Марусик, “Наше Слово”, ч. 14 (2538), 2006.04.02).

Польські мас-медії часто-густо підкреслюють з гордістю і пошаною, що Папа Іван Павло II є поляком і що це є  польський Папа. Поляки взагалі не хочуть знати чи чути, що у Папи Івана Павла II є українське коріння, українська кров.

10 квітня 2005 р. о 9-ій год. ранку, на каналі 7 (російська програма по телебаченню) на новинах було сказано, що мама Папи Івана Павла II була українкою, а родина Качоровських до сьогодні проживає на Тернопільщині, в Україні.

“...Про сентимент Івана Павла II до України свідчить хоча б той факт, що він залюбки розмовляв українською мовою...” “...Під час своїх Апостольських подорожей до різних країн світу він зустрічався з українською спільнотою. Зокрема, під час останнього свого візиту до Польщі він зустрічався з українцями у Варшаві та Кракові. Отже, виникає запитання: що то за таємнича сила, яка притягає до України одну з найвидатніших постатей сучасності?..” “...Однією із “сил притягання” до України Івана Павла II є його кровна спорідненість з українською землею, і того він не приховує. Як пише доктор Ісидор Нагаєвський у багатотомній праці “Історія Римських Вселенських Архиєреїв”, “Кардинал Войтила (ще до обрання Папою), перебуваючи у США, вступив до Українського Інституту в Гарварді і в час своєї доповіді сказав, що його св. п. мама Емілія була “русинкою”, тобто українкою. Своїй мамі він завдячує знання української мови...” “...Українцям у діаспорі стало відомо, що у місті Пассаїку (США) живе один українець – лікар Борис Филипчак, посвоячений з Папою Іваном Павлом II. Він на прохання автора вже названої тут праці, а також магістра Лесняка з Аркона (штат Огайо) подав таку вістку: “Що стосується Папи Івана Павла II, то його матір була з нашого, руського (українського) роду. В тих часах, коли царський уряд нищив унію на Холмщині, родина Качоровських переселилася до Галичини й осіла в місті Кракові...” “...В містечку Вадовицях біля Кракова, там уродився подружжю другий син – Кароль-Йосиф, теперішній Папа Іван Павло II, якого тримав до Хресту мій тесть, Йосиф Кучмерчик, бо його жінка Ольга Качоровська була рідною сестрою матері Папи, Емілії Качоровської...” “...У домі Качоровських розмовляли двома мовами: польською і українською. Папа в тісніших гуртах висловлювався, що “моя мама була русинкою”, а від моєї дружини знаю, що вона була греко-католицького обряду, але згодом сполонізувалася...” На стор. 277 того ж самого журналу є світлина, на якій показано, що провадять розмову між собою Папа Іван Павло II і ген. секретар колишнього Радянського Союзу Міхаіл Горбачов, а під світлиною є підпис: у їхніх жилах тече українська кров...” (Галина Левицька, власний кореспондент газети “За вільну Україну” в Києві, журнал “СВІТЛО”, ч. 7-8 (940-941), липень-серпень 2001 р.)

“...Польський Папа, він знав добре українські пісні і українську мову від своєї мами, яка була лемкинею,  українкою...” (с. 16,  “Форум”, ч. 110, літо-зима, 2005).

“...Зі скарбницею українського церковного пісенного мистецтва Камерний хор двократно виїжджав до Риму на Міжнародний фестиваль релігійної музики, який проводився під патронатом Святішого Отця Папи Івана Павла II...” “...На аудієнції у Святішого Отця хор виступив з коротким концертом, співаючи, між іншим, “Ой верше, мій верше...”. Відтак Папа підхопив цю пісню (лемківську), кажучи: “Моя мама теж таку співала...” (Леся Кривко-Полянська, “Наше Слово”, ч. 17 (2490), 2005.04.24).

“...3авжди до українських питань Папа ставився з великою увагою та шанобливістю. Чи міг би інакше, коли б не був слов’янином – з батька поляка і матері українки...”

“...Я довго чекав на цей візит і ревно молився, аби він міг відбутися... Дякую Богові за дар, який сьогодні мені даний”. Щодо України не боявся вживати особливо теплі визначення: “З глибоким зворушенням і радістю я міг поцілувати улюблену землю Україну...” (Отець мітрат Стефан Батрух, “Наше Слово”, ч. 16 (2489), 2005.04.17).

“...Київ. Папа Римський Іоанн Павло II завжди використовував будь-яку можливість, аби заговорити по-українськи, із задоволенням давав аудієнції українцям, завжди мріяв про те, щоб ступити на українську землю. Одна із сил, що притягала Понтифіка до України, – українська кров, що тече в його жилах. У приватних бесідах Папа не раз зізнавався, що його мати Емілія Качоровська, яка померла, коли Каролю Войтилі, майбутньому римському первосвященику, було 9 років, була русинкою, тобто українкою. Цей факт підтверджують історики першоієрархів Вселенської Церкви, а також Борис Филипчак, американець українського поход-ження, який вчився у Кракові разом зі старшим братом Папи Едмундом Войтилою і є одружений з родичкою матері первосвященика...” (Дво-тижневик “СЛОВО”, ч. 88 (138), 19 червня – 3 липня 2001).

Іван Лукачів