Зустріч з президентом КМА Сергієм Квітом

Леся Панько

На Північноамериканський кон-тинент з місячним візитом на запрошення Канадсько-Української Фундації і у співпраці з Конгресом Українців Канади завітав президент Києво-Могилянської Академії Сергій Квіт. Мета поїздки – ознайомити українську громаду з діяльністю Академії і здобути фінансову, організаційну та академічну підтримку для подальшого розвитку НаУКМА. Це найстаріший вищий учбовий заклад в Україні, який був заснований у 1632 р. Знатна киянка Галшка Гулевичівна передала свою садибу в Києві Братству для заснування монастиря і школи для дітей. Пізніше Митрополит Петро Могила створив Києво-Братську Колеґію, а в 1658 р. ця Колеґія отримала статус Академії.

29 квітня в Домівці Українського Національного Об’єднання на 145 Evans Ave. медія Торонто мала нагоду зустрітися з президентом НаУКМА і детальніше довідатися про діяльність Академії.

Спочатку С.  Квіт розповів, що він уже взяв участь у двох конференціях, присвячених проблемам сучасних українських медій, які відбулись в University of Western Ontario і University of Toronto. Головним завданням своєї поїздки він вважає зміцнення налагоджених з університетами Канади зв’язків і розвиток цих взаємин згідно з проектами КМА.

Києво-Могилянська Академія відрізняється від інших закладів України тим, що це єдиний університет в Україні західного зразка, який бере зобов’язання такі ж, як і університети Заходу, наголосив С. Квіт, і тому ми маємо проблеми, бо держава нас не розуміє, і таким чином дуже важко працювати.

Тепер в Україні панує криза, і важливе джерело прибутку для університетів – хабарництво. У КМА такого прибутку немає, і це відрізняє нас від інших, наша система тестування – оригінальна. Зараз держава намагається на загальнонаціональному рівні впро-вадити цю систему тестування, систему організації навчального процесу, систему вступу. В “Могилянці” студенти можуть одержати дві спеціальності, додатково вивчати іноземну мову чи взяти курс певного предмету, студент сам собі формує освіту, як він її хоче бачити.

КМА – державний університет, але держава не виділяє відповідних коштів. Приватні університети в Україні є слабші, ніж державні, бо приватні не роблять доброго відбору студентів: хто має змогу заплатити, той і йде вчитися. Платне навчання в “Могилянці” найдорожче, щоб можна було вибирати кращих студентів. Щодо альтернативних джерел фінансування, то вони не можуть покривати навчання студентів. Ці джерела використовуються для розвитку – наприклад, докторська школа, яку потрібно зміцнювати, тісно пов’язана зі світовою наукою. 1994 рік був найважчим, коли держава виділила тільки 12% від потреби, і тільки завдяки підтримці США і Канади університетові вдалося вижити.

С. Квіт відзначив, що вони працюють над надходженням коштів з України. На сьогоднішній день в Україні є багаті люди, і їх стараються залучити до фінансової підтримки, наприклад, Пінчук і брати Клички виділили кошти на стипендії студентам, Ахметов фінансує Школу журналістики. Кошти, які КМА отримує з-поза меж України, дають свободу дій, і тоді є можливість фінансування тих проектів, які необхідні в першу чергу, і, звичайно, вони потрібні цілій Україні, бо всі новації у вищій освіті, які починаються в КМА, пізніше поширюються в інших університетах. Щоб Україна була сильною державою, вона повинна мати сильні університети.

В Україні важко бути меценатом, бо держава вважає це відмиванням грошей. Випускники КМА заснували стипендії за кращий курс англійської мови, організовують благодійні вечори для розвитку бібліотеки, забезпечують гуртожитки телевізорами та необхідною побутовою технікою.

С. Квіт звернув увагу на те, що університетові потрібен інший статус, і це дало б нагоду викладачам присвячувати більше часу для наукової праці. Якщо університет буде розглядатися як наукова інституція, це буде великим поштовхом для розвитку вищої освіти в Україні. На сьогоднішній день нараховується 904 вищі учбові заклади, якщо б цю кількість зменшити, тоді можна б і підвищити якість.

Відчувається, що КМА – особливий вищий учбовий заклад, який має свій стиль у тестуванні студентів, в освіті, як також і у вихованні, і розвиток університету відбувається згідно з сучасними західними стандартами.

Після розмови з представниками медії Торонто С. Квіт зустрівся з членами Канадсько-Української Торгової Палати, а ввечері того ж дня відбувся бенкет у “Княжому Дворі”, на який численно прийшла українська громада.

Ведучим вечора був Богдан Онищук, президент Канадсько-Української Фундації. Від Конгресу Українців Канади, Відділ Торонто привіт склав його голова Маркіян Швець. Перед вечерею молитву провів Високопреосвященний Архієпископ Юрій Каліщук. Головний доповідач вечора, президент КМА Сергій Квіт цікаво виголосив свою доповідь, переплітаючи її прозірками про діяльність Академії. Присутні мали нагоду ближче ознайомитися не тільки з навчальним процесом, але також із культурно-виховною роботою серед студентів.

Після цього президент Канадсько-Української Торгової Палати Зенон Потічний на знак співпраці з КМА подарував С. Квітові нагрудний значок КУТП і книжку “Українці в світі”. Від Ліги Українців Канади С. Квіт отримав компактну виставку з матеріалами про Голодомор.

Святковою точкою вечора було вручення грамот всім жертводавцям, бо саме Канадсько-Українська Фундація передала понад 700 тисяч доларів КМА. Щира подяка всім тим, хто підтримав Академію, це невичерпне джерело знань і духов