Люди і людиська та теорія хаосу

Роман Колісник

У народі кажуть: є люди і людиська. (Або сказати в однині: є “людина” і “людисько”. Звучить немилозвучно. Так і має звучати, щоб однини оминати).

Але...

Що це значить?

– Залежить, як лежить, – кажуть поляки.

– А як не лежить, а стоїть? – спитаєте.

На це запитання може дати відповідь тільки українець, і кожний по-своєму, як кому хочеться. Для одного “люди” такі, як Юля “Бюті”, а “людиська” – такі, як Янукович Вітя. Або навпаки. А “за ними”, як у пісні, – мільйони...

Візьмімо для прикладу Януковича. Він такий українець, що українською мовою не вміє ні читати, ані писати. Теж не знає граматики його “державної” – російської. (Репортери сфотографували поправки на його тексті промови перед виступом. Ніби написав: злочинці наздоганяють правосуддя??? Чи щось у тому сенсі – й зробив три помилки.) Тож він “неграматичний”. І судимий був, і “проффесором” став. І його готові вибирати на президента щось 30-40 відсотків населення України.

Якої?

Не неньки?! І не держави?! – як недавно заявив цілому світові Владімір Путін!

Отож, хто вони? Хто люди, а хто людиська?

– А де поставити Президента Ющенка? – я спитав свого приятеля, того, що на кожне запитання має відповідь. Бо мого приятеля, того від політики, не було під рукою. Поїхав до Куби вигрівати старі кості, щоб не скрипіли в канадській зимі.

– Для пана Президента Ющенка Віктора місце посередині, – відповів він впевнено. Він завжди, коли вимовляє прізвище Ющенка, додає “Пан Президент”. – І нема таких багато, – додав.

Кожний народ має своїх “людей” і “людиськів”. Наприклад, американський. В американців легше окреслити такі типи, бо помагають дійсні, справжні й часом правдиві засоби масової інформації – ЗМІ, як популярно пишуть українські медії. З медом і без меду.

Ось і приклад. Американський. Був собі, жив собі, як цісар, король, цар – все взяти разом. Докупи. З дуже гарною дружиною. З двома ще гарнішими діточками. Сам молодий “чорнявий” красень. Людина мрії! Тайґер Вудс. Професійний ґольфіст. Перший з ґольфістів – більйонер (по-діаспорному). Або мільярдер (по-староукраїнському, немодному). Бо заганяв м’ячик до дірки за найменшим числом ударів т. зв. “клабом”. (В Україні – це “клюшка”, з російської. Ліпше в діаспорі триматися ріднішого – “клаб”). І цікаво, один з тих клабів-клюшок називається “вуд” – дерево, майже як Тайґера прізвище. А “тайґер” – це вже знає навіть не лінґвіст: це “тигр”.

І сталося? Неочікувано. Невідомо, як і звідки. Одної ясної ночі Тайґер виїхав зі своєї палати на Флориді і в’їхав своїм автомобілем у гідрант і дерево. І мав на лиці синці, як встановлено поліційними експертами, від ударів клабом. (Не дізналися котрим – чи не “вудом”?) Хто смів таке лихо зробити?

“Била жінка мужика...” – пригадалася ще раз українська пісня з самого життя.

За що?

Бо після цього випадку “по всьому світі стала новина”! Відразу розповіли ЗМІ, що в Тайґера Вудса сидить ще інший “тигр”, котрий грав інший рід ґольфу: з красними “дамульками” на готельних ліжках під час своїх спортивних турнірів. Навіть в Австралії! Нарахували аж три. А в Україні ЗМІ відкрили, що було їх аж сім.

І Тайґера перетворили з людини на людиська! Цілий світ собі морочить голову: Як то так? Чому то так?

Біґ діл! Це ж майже повсякденне явище. Давніше був у такій афері президент Білл Клінтон, недавно – телевізійний Давид Леттерман. А голлівудські зірки? Без міри і рахуби!

Чому якраз так сталося-пов’язалося Тайґерові з одним випадком однієї ночі? Це можна пояснити тільки теорією хаосу. Бо навіть хаос має свої закони. Типовий приклад: через вухналь коня король програв битву.

Як то так?

А так: післав король післанця на коні, щоб прийшла допомога. По дорозі кінь загубив вухналя з підкови й почав кривати. Їздцеві треба було підкувати коня. І він спізнився. Король не дістав допомоги і програв важливу битву...

Так і з Тайґером: через дурний гідрант найславніший ґольфіст потрапив у халепу. І став людиськом.

Решта належить уже до історії, як той вухналь...

 P. S. До українців теорія хаосу не відноситься. Бо Янукович мав свій “вухналь”, тобто яйце-запорток, котрим у нього кинув хтось колись на вічу в Івано-Франківську. Він взяв оте яйце за гранату, зімлів, і каретою швидкої допомоги його завезли до шпиталю. Але після цієї “вухнальської” події його фортуна попливла протилежно до теорії хаосу – він нічого не програв, був прем’єр-міністром бодай два рази й один день президентом України з ласки президента Росії Путіна, як записано в анналах історії, і далі прямує по своїй дорозі...

Як це так?

Бо це Україна, в якій живуть навіть українці, що походять від Остапа Вишні, – чухраїнців...