Святого Миколая чекають усі...

Миколая символічно оживає, коли в його день діти отримують подарунки – в домівках чи у школах.

Здавна відзначається свято Миколая в день 19 грудня. І ми завжди пам’ятаємо, що подарунки отримують передусім ті, які були побожними і слухняними, ті, котрі мають повагу і до буднів, і до свят, котрі Бога шанують в своїм серці завжди...

Закликали колядники Рідної Школи УНО Торонто-Захід прихід Святого радісними співами. Весело співав хор школи до Миколая: «Світом Миколай мандрує, радість дітворі дарує...» Здавна українці вважають його опікуном подорожуючих, мореплавців, купців і ув’язнених. До нього з молитвами звертаються ті, які опиняються у скрутних життєвих ситуаціях. Та, звичайно, до чудо-творця тягнеться дітвора. Приємно, що наші учні 4-5 класів у своїй пісні «Нічка-чарівничка» просили у Святого не лише подарунків, а й миру і спокою в кожній хатині. А малята благали чудотворця Миколая, утішителя дітей, не минати їх в цей день.

Всі чекали на нього довгий рік, і він приніс радість і сміх. Він прийшов із далеких небесних просторів і приніс благословення від Бога, привітавши діток українських зі святами. Наділив він увагою усіх, бо всі йому любі й милі – і дорослі, і малі.

Роздавати подарунки допомагали Миколаєві ангели та повчали діточок завжди бути добрими, щирими і привітними, шанувати Бога, поважати батька-матір. 

«Скоро Різдво ... весело буде колядувати Миколай бородатий...» – співав учень 9 класу Василь Дзіх. Символічно при наближенні Різдва Христового звучала разом у залі колядка «Бог Предвічний» на шану і хвалу народження Небесного Сина на Землі!

Щира подяка вчителям, які організували та провели це свято: п. Ірині Яцків, п. Марії Судак, сценарій п. Оксани Демчишин. 

А що розповідають перекази про Святого Миколая? 

Він народився у 280 році у лікійському місті Патері в Малій Азії, де були християни. Батьки його з великою любов’ю та старанністю виховували єдиного сина. Юнак з молодих літ присвячував багато часу читанню Святого Письма та молитвам, дотримувався посту. Він уникав різних розваг та усіх дивував християнською праведністю. Молодий хлопець хотів присвятити себе службі Христові. Його дядько, Єпископ Патерський, бачачи побожність свого родича, взяв Миколая під свою опіку і причислив його до духовенства Патерської Церкви. Згодом його висвятили на священика.

Молодий священик присвятив багато часу молитвам за своїх повірених та чинив добрі діла милосердя. Перекази про Святого Миколая розповідають, що своїми молитвами він рятував хворих людей, навіть утихомирював бурі. А коли померли батьки Св. Миколая, він унаслідував багату спадщину. Він щедро і таємно роздав своє багатство бідним, шукаючи насамперед тих, хто найбільше потребував допомоги. Багато нещасних було врятовано від нужди і гріха завдяки його любові та милосердю.

Вирішивши цілком присвятити себе служінню Божому, Св. Миколай покинув світ із земними турботами і пішов в Сіонський монастир після того, як відбув прощу до Святої Землі. З часом єпископи у місті Мирі обрали його Лікійським Архиєпископом. Він не тільки не прагнув до розкоші, але також йому довелося перейти труднощі ув’язнення за часів царювання жорстокого Ликинія.

Святий Миколай помер у 342 році після Різдва Христового. Його тіло поховали у соборі міста Мир. Протягом семи століть після смерті з його мощів почало витікати пахуче миро, яким помазувались і оздоровлювались недужі. Аж у 1034 році, за окупації Мири турками, стривожені християни вирішили закопати чудодійні останки в землю... Та одного разу Миколай з’явився у нічному видінні священику з містечка Барі (Італія) і наказав йому перенести його мощі з Мир Лікійських у це місто. Перевозили святиню італійські купці, таємно забравши з Мир святі мощі, і привезли їх до Барі 22 (9) травня 1087 року. Радісними піснями вітали мешканці міста дорогоцінну ношу. В той же день навіть від доторкання до гробниці сталось багато зцілень хворих. Для святих мощей було споруджено підземну каплицю, а пізніше над нею звелася прекрасна базиліка. З того часу останки Святого зерігаються у підземеллі цього храму.

 То ж і зараз, впродовж віків, хай Миколай розбудить нас тихенько подарунком вранці і принесе у наші домівки добробут й радості багато. Розбудить приспані надії, зернятко щастя хай посіє, зігріє гумором, любов’ю і принесе усім здоров’я!          

Оксана Левицька,  вчителька Рідної Школи УНО Торонто-Захід
Фотографії Ірини Тен

 PHOTOS

1 – Співає Дзіх Василь, учень 9 класу

2 – Ансамбль бандуристів перед виступом, керівник п. Наталя Кафлюк

3 – Віршування учнів 4 та 5 класів: Довбенюк Роман, Мартіно Алекса, Лучків Андрій, Братков Христина, Москаль Матейко, Лагно Андрій

4 – “Нічка-чарівничка”. Виконують учні 4 та 5 класів: Сидорчук Юля, Мартіно Алекса, Братков Христина