Лист Гнатові Бердо

 Чимало українців в Україні та поза її межами, зокрема в Канаді, знають письменника Гната Бердо та його твори. Під цим авторським іменем творить пан Станко Колесар, який тривалий час працював у редакції “Нового Шляху”. Сьогодні, перебуваючи на заслуженому відпочинку, він присвятився написанню своїх віршів і прозових творів, яких уже видано чимало і які знаходять позитивний відгук і у критиків, і в читачів.

Нещодавно на адресу нашого колеги надійшов лист з Міністерства культури України, з яким ми хочемо ознайомити читачів тижневика.

А Гнатові Бердо бажаємо творчої наснаги для опрацювання важливих, заторкуваних ним тем, нових публікацій і доброго здоров’я!

Працівники тижневика

“Новий Шлях”

Шановний пане Бердо!

Міністерство культури України отримало Вашу автобіографічну повість “Обрій надії”.

Хочемо щиро подякувати за надіслані книги і зазначити, що Ваш твір, безумовно, є надзвичайно цікавим документом епохи й описує вельми непростий період української історії – від Другої світової війни до сучасного часу. Важливо, що йдеться про мало розроблену в нашій літературі проблематику: події першої половини ХХ ст. на території Лемківщини (повість “Терпкі роки”) і становлення національної свідомості українця-лемка.

На окрему увагу заслуговує те, що Ви не боїтеся торкатися у своїх творах таких проблемних точок історії, як депортація українців під час операції “Вісла” 1947 року, їхнє життя на чужині, процеси русифікації в Радянському Союзі, вимушена еміграція українців до Канади, ідеологічні суперечки в середовищі української інтелігенції кінця XX ст. тощо.

Чесний і неупереджений погляд очевидця подій, який знаходимо у Ваших книгах, є вкрай важливим для наступних поколінь українців, для їх історичної самосвідомості. Крім того, збереження національної гідності і громадянської активності, попри всі перипетії життя, що властиве головному героєві повісті, є добрим прикладом для наслідування.

Вважаємо Вашу літературну діяльність важливою для збереження пам’яті про ті випробування, що випали на долю українців-лемків у XX ст.

З повагою

Перший заступник міністра   

Ю. П. Богуцький