Оттава вшанувала 20-ті роковини Чорнобиля

Юлія Войчишин

Канадський Фонд Дітям Чорнобиля в Оттаві під патронатом Конгресу Українців Канади і Посольства України в Канаді розпочав підготовку до відзначення цієї сумної дати ще наприкінці минулого року, і це дало добрі наслідки. Треба також підкреслити велике зацікавлення Централі Канадського Фонду Дітям Чорнобиля в Торонто та їхню підтримку.

13 квітня в аудиторії Національ-ної бібліотеки та архіву відбулася наукова доповідь професора Марка Горбача з Університету Йорк на тему: “Cancer rates in post-Chornobyl Ukraine: how much do we know about radiation-induced cancer?” і показ вражаючого фільму “Disaster at Chornobyl”. На цьому вечорі також презентовано картину, яка виграла першу нагороду в мистецькому конкурсі серед середніх шкіл Оттави. Цю символічну картину про наслідки Чорнобиля намалювала 15-річна китайка Беті Ліянґ і назвала її “Forget me not”. Беті зi своїми батьками була присутня на вечорі, і її нагороджено грамотою та чеком на сто доларів.

У міжчасі ми працювали над ідеєю проголошення мером міста Оттави Бобом Чіяреллі 26 квітня 2006 року Днем пам’яті Чорнобиля в місті Оттаві. Це нам вдалося, і заступник мера міста д-р А. Кусі-Аппіян передав відповідну Прокламацію на руки голови організаційного комітету Юлії Войчишин під час церемонії вшанування.

Це вшанування було кульмінацій-ною подією Чорнобильського місяця в Оттаві і відбулося 26 квітня на парламентській гірці між Вічним вогнем і Центральним блоком Парламенту. Були запрошені: прем’єр-міністр Стівен Гарпер, провідники опозиції – лібералів Билл Ґрем, Блоку Квебекуа Жил Дусет та Нової Демократичної партії Джек Лейтон, сенатори, парламентарі, дипломати, представники етнічних груп та українська і білоруська громади. Організовано в одностроях брала участь Пластова станиця та СУМ.

Програмою керував визначний канадський журналіст Віктор Малqрек. У своєму короткому вступному слові він з’ясував трагічні наслідки вибуху в Чорнобилі та сучасні, контроверсійні, часто протилежні оцінки світових орга-нізацій, які не завжди керуються добрими намірами, віддаючи перева-гу інтересам ядерної індустрії.

Ведучий покликав до промови міністра довкілля Рону Амброз, яка представляла прем’єр-міністра Гарпера та уряд Канади. У своєму виступі вона продемонструвала добру поінформованість про історію Чорнобиля та Канадського Фонду Дітям Чорнобиля і його працю в Україні. Міністр також повідомила про те, що міністр закордонних справ Пітер Маккей 25 квітня оголосив у Парламенті про додаткових 8 мільйонів доларів допомоги, що становить в загальному $66,2 мільйона доларів, наданих дотепер Україні на потреби Чорнобиля.

Від Посольства України виступив тимчасовий повірений у справах України в Канаді Вадим Пристайко, який висловив подяку Канаді за допомогу і признання Канадському Фондові Дітям Чорнобиля за корисну працю в Україні.

Президент Конгресу Українців Канади Орися Сушко наголосила велику потребу допомоги Україні.

Від імени провідника Ліберальної партії Билла Ґрема говорив Борис Вжесневський, наголошуючи свою приналежність до справи допомоги жертвам Чорнобиля від самого початку створення Чорнобильського Фонду. Він також виступив того дня пополудні в Парламенті, пригадуючи усім про 20-річчя Чорнобильської катастрофи в Україні.

Від Блоку Квебекуа говорив критик індустрії Пол Крет. Він висловив своє співчуття українцям з приводу цієї техногенної катастрофи. Того самого дня пополудні у Парламенті виступила член парламенту Монік Ґей.

Провідник Нової Демократичної партії Джек Лейтон прийшов в асисті членів парламенту Пеґі Наш і своєї дружини Оливії Чав. Він зосередив свою промову на проблемах довкілля й екології та небезпеки ядерної індустрії.

Сенатор Райнел Андрейчук виступила на вшануванні, а також того дня в Сенаті з промовою про вибух у Чорнобилі, його наслідки в житті людей та держави.

Президент Канадського Фонду Дітям Чорнобиля Роман Степчук накреслив важливу працю Фонду від його заснування у 1989 році і до сьогодні. Він також додав, що людство не може забувати про цю катастрофу і мусить зробити все можливе, щоб наступні покоління ніколи не пережили другого Чорнобиля.

Після закінчення формальної частини пластуни роздали свічки, і відбувся молебен, який відпра-вили о. Кирило Микитюк, ЧСВВ, о. д-р Андрій Онуферко та о. Зенон Гентош з католицької церкви і о. Ігор Охримчук з православної церкви. Співав збірний хор з обох церков та чоловічий хор “Акорд”, які на кінець молебня заспівали “Боже великий, єдиний” під диригентурою Ірени Смішної.

Опісля дитячий хор школи Лесі Українки виконав пісню “Боже, Україну збережи” на слова і музику Тараса Петриненка під диригентурою Олі Катрушенко. Під звуки останньої строфи пісні виступили ритмічним кроком 14 молодих танцюристок з групи “Світанок” з пропам’ятними чорнобильськими свічками і, обій-шовши двома рядами довкола хреста, зупинилися в жалібних позах, а з публіки вийшла вся в чорному жінка з вінком з живих квітів, і разом з двома малими дітьми, також з букетиками, вони приступили до хреста, низько вклонилися і поклали квіти до підніжжя.

Ведучий проголосив хвилину мовчанки за жертвами Чорнобиля, і в той час пролунало 20 ударів дзвону. Після цього він звернувся до достойних гостей, щоб вони поставили запалені свічки на верх хреста.

На запрошення Посольства України на відзначенні було багато диломатів. Для них і для інших достойних гостей, представників громади та організаційного комітету відбулося прийняття у Посольстві України, на якому виступив чоловічий хор “Акорд” з “Надгробними плачами” з Єрусалимської Утрені аранжування Павла Маценка під диригентурою Олі Катрушенко. Віктор Малярек поділився особистими враженнями про конференцію у Відні відразу після вибуху, на яку його послали з Globe and Mail, а також про зйомки у 1990 році документального фільму про Чорнобиль для програми Fifth Estate – СВС.

Господар прийняття Вадим Пристайко розповів про свою юність у післячорнобильському Києві та подякував усім присутнім за їхній вклад у вшанування цього сумного 20-річчя.