Україна без прикрас

Віра Ворскло

В Україні відбулась безкровна революція без зміни влади. Влада проголосила самостійність, але народ не прийшов до влади. Здається, комуністична влада, боячись, що нарід може силою захопити владу, щоб запобігти народному зриву і не допустити народ до влади, проголосила незалежність України.

Якщо доля України залежить від правлячого клану олігархів, то про яку незалежність можна говорити? Україна була залежна від комуністів, а тепер стала залежна від олігархів. По-моєму, незалежність України – це фіктивне гасло, що не має реального змісту.

Народ мусив би бути власником державного майна і керувати державою, а майно і влада в Україні належать олігархам. Про демократію у державі можна говорити тоді, коли народ, а не хтось інший керує державою. Поки керують олігархи, Україна не може називатись демократичною.

Україні потрібен закон, що депутат до Верховної Ради перед виборцями має скласти присягу, що вірно служитиме народові й боронитиме його права. Бо в Україні відбувається справжній цирк: вибирають депутата, а він, як тільки дорветься до парламенту, продає свою совість за грубі гроші невідомо кому. Так виборців “репрезентує” особа, яка ними зовсім не цікавиться, а дбає лише про свої інтереси.

Український уряд потурає такому шахрайству. Уряд мусив би законом заборонити приймати у Верховну Раду не вибраних народом депутатів, мусив би цих шахраїв заарештувати, притягнути до відповідальности і позбавити права займати урядові становища. Депутат мусить бути зразком громадської дисципліни. Якщо депутат зрадив своїх виборців, то йому належиться кара. Держава не може існувати, коли кожен виробляє, що хоче. Держава будується не на хаосі, а на правопорядку. А правопорядок мусив би починатися з Верховної Ради.

Дуже дивно, що не державна влада наказує місцевій владі, якою мовою треба спілкуватись, а місцева влада наказує державній. Виходить, що ані місцева, ані державна влада в Україні не мають точно окреслених повноважень. Державна мова мусила б визначатись державною, а не місцевою владою. Мусить бути точно сформульовано, які справи належать до державного, а які – до місцевого уряду.

Якщо місцевий уряд починає верховодити над державним, то це показує, що державний уряд заслабий. Інструментом керівництва державою мусить бути закон, а не особисті бажання. Кожен мусить шанувати і виконувати закон державної влади, а не встановлювати свої особисті закони, які руйнують монолітність держави. Якщо влада в державі встановлюється для правопорядку, то правопорядок мусить бути встановлений у самій владі.

За кордоном існує загальне правило для всіх. Щоб отримати пенсію, треба пропрацювати до пенсійного віку. А в Україні депутати Верховної Ради вимагають пенсію, яка дорівнює половині їх платні, з часом закінчення їхньої каденції у Верховній Раді. Вони домагаються після п’ятирічної служби довічної пенсії, але логічно це неможливе, бо тоді дармоїди уряду, на яких працюватиме народ, з’їдять Україну.

Релігія, об’єднуючи народ, зміцнює державу. А як 53 конфесії можуть об’єднувати народ? Більшість православних парафій України належить до Московського Патріархату, підпорядкованого Російській Синодальній Церкві, яка є речником інтересів Росії. Як Україна може усамостійнитись від Росії, коли Церква Московського Патріархату в’яже її з Росією? Щоб Україна була незалежною, її Українська Церква мусить бути незалежною від Росії. Церква є фундаментом держави, то як держава може стояти на чужому фундаменті?

З України емігрувало 7 мільйонів українців, а в Україну іммігрувало близько 7 мільйонів магометян. То як це так, що українці в Україні жити не можуть, а магометяни можуть?

Зміна контракту постачання газу з Росії в Україну зовсім незрозуміла. Контракт не можна розривати і змінювати коли кому захочеться. Новий контракт починає діяти після закінчення попереднього. Ціну газу Росія намагається підігнати до західних стандартів. Заробітна платня українського робітника у багато разів нижча, ніж західного робітника, то як він може заплатити ту саму ціну за газ, яку платить західний робітник? Ціна газу мусить мати співвідношення до заробітної плати.

Десятки партій в Україні є доказом того, що їх представники керуються не інтересами держави, а своїми власними вигодами наживи. Нормально в Україні мусило би бути 3-4 партії і не більше. По-моєму, філії партій мусили б підлягати управлінню головних осередків і виконувати приписи головних управ, а не діяти на власну руку, йдучи самопасом, діючи на шкоду гловному управлінню партії та державі. Тому мені зовсім незрозуміло, як міг активіст місцевого осередку партії Народний Союз “Наша Україна” п. Шумілкін запропонувати міській владі Харкова ввести російську мову.

На мою думку, Президент України не має права продавати промислові об’єкти в чужі руки, бо вони належать державі й народові. Чого варта держава і народ без майна? Тішитись тим, що чужинець міг заплатити в декілька разів більше за промисловий об’єкт, ніж громадянин України, немає чим, бо Україна втрачає свою незалежність, втрачаючи свою матеріальну базу. Розбазарювання майна України може від Української держави залишити саму лише назву.