ПРОВІДНИК НАЦІЇ Вшановано
полковника Євгена Коновальця
Лариса Гринда
У суботу, 24
травня ц. р. в Торонто, у Громадському Центрі УНО, захода-ми Українського
Національного Об’єднання Канади і Ліги Українців Канади відбувся поминальний
вечір з приводу 70-х роковин від дня смерті командира Корпусу Січових
Стрільців, коменданта Української Військової Організації, першого голови
Проводу ОУН полковника Євгена Коновальця.
Після внесення державних та організаційних прапорів священнослужителі
Українських Церков – від УКЦ отець Іван Барщик та УПЦ Юрій Гнатів відслужили
панахиду за упокій душі полковника Є. Коновальця.
Вечір відкрив і був його ведучим пан Ярослав Білак. Він коротко окреслив
життєвий та політичний шлях полковника Коновальця.
Опісля відбулася невеличка мистецька програма: вірш О. Ольжича “Межа” продекламувала членка Відділу МУНО Торонто-Захід Христина Левицька, а ансамбль Осередку СУМ “Пролісок” під мистецьким керівництвом і диригентурою Олесі Коник дуже гарно виконав п’ять українських пісень. Присутні нагородили теплими оплесками юних співаків, особливо солістів ансамблю Орисю Юзич, Діану Пліхтяк та Романа Кука.
Привіт від голови Проводу ОУН(р) Андрія Гайдамахи виголосив голова Крайової
Управи Ліги Українців Канади д-р Олег Романишин.
Головним доповідачем на вечорі мав бути голова Проводу Українських
Націоналістів Микола Плав’юк, однак через стан здоров’я він не зміг прибути
особисто. Натомість його доповідь “Євген Коновалець – державний і політичний
діяч” прочитав президент Національного Об’єднання Канади Тарас Підзамецький.
У доповіді, окремі витяги з якої пропонуємо нашим читачам, було подано
основні віхи з життя та боротьби полковника Євгена Коновальця, починаючи з
активної участи у творенні та обороні Української Народної Республіки як за
часів доби Центральної Ради, так і Директорії УНР на чолі з Симоном Петлюрою.
“УНР самостійно вела боротьбу проти Росії згідно із засадою “Державна
Незалежність і Соборність” і ніколи від неї не відійшла. Ці основні позиції і
реальна боротьба вписали полк. Євгена Коновальця у ряд визначних державних
будівничих УНР.
Другий період Коновальця як військовика і політика пов’язаний із створенням
1920 року Української Військової Організації – УВО. Він виявився великим
стратегом і тактиком як на військовому відтинку, так і на політичному полі і як
державник та соборник, зокрема, виніс такі основні рішення: УВО повинно стати
революційною формацією всеукраїнського масштабу і не зв’язувати собі рук з
політичними і державними центрами, але сперти свою віру в українську націю; УВО
чи якась інша цього роду формація мусить спертись на новий світогляд та
ідеологію і програму дій, які б доказували українському народові фальш
демагогічних форм обіцянок окупантів України, бо соціалізм, голошений різними
партіями, не витримав конкуренції з більшовиками... Як виявилось, полк.
Коновалець з тими завданнями справився успішно. Але так звані старі партії
прямо назвали ці заходи полковника Євгена Коновальця “мрійництвом”. Не менш
цікавими і перспективними виявились контакти із студентськими, молодіжними
(головно Пластом), ветеранськими організаціями та особисто з Дмитром Донцовим і
журналом “Вісник”. Як Д. Донцов, так і ті формації зацікавились націоналізмом
інших народів. Ті формації виявили готовність домовлятись і співпрацювати з
УВО. А Д. Донцов не забажав такої співпраці.
Це створило пригожий ґрунт, що вже між 1924 і 1927 роками приступили до
офіційних переговорів, які закінчились створенням Проводу Українських
Націоналістів, а в лютому 1929 року – Організації Українських Націоналістів.
Не будемо сьогодні говорити про ідеологію чи програми ОУН і цілого
Українського Націоналістичного Руху, бо таким він був, наприклад, у Канаді.
Євген Коновалець мав пряме відношення до створення Української Стрілецької
Громади, що переросла в Українське Національне Об’єднання Канади, Організацію Українок
Канади ім. Ольги Басараб, Молодих Українських Націоналістів та інших.
Назвемо мету ОУН – завершити боротьбу за відновлення незалежної Української
держави і забезпечити у ній всесторонній розвиток української нації – тобто
України, держави відродженої в ній української нації.
Сталін особисто наказав
підступно знищити Євгена Коновальця, щоб остаточно зліквідувати націоналістичне
питання після голодоморського геноциду та ліквідації найкращої частини
інтелігенції. Та “всемудрий” Сталін у
черговий раз помилився. Націоналізм – це рух нації до повноцінного життя нації.
Його не знищити вбивством провідника. ОУН була лише організатором тих заходів і
програм боротьби нації. Мета боротьби була вірна, і її першу частину осягнено.
Україна стала незалежною. Але, на жаль, ще дотепер не вдалось завершити другої
частини мети – забезпечити, щоб Україна стала по змісту національною державою.
Тепер програми революційної боротьби слід замінити програмами розвитку всіх
ділянок державного і національного життя, спрямованими на пекучі проблеми
більшости населення, а не декількох бізнесових груп. Сьогодні вже є кадри і
розуміння тих справ. І це завдання вже почало виконуватись. Головне – добитися
єдности і злиття націоналістичних сил в могутній рух, а не партію. Це буде
найкращим вшануванням Коновальця і всіх послідовників, які відійшли у вічність,
не дочекавшись відновлення незалежної держави та української нації”.
Наприкінці пан Ярослав Білак подякував священнослужителям, учасникам
мистецької програми, доповідачам і всім присутнім за участь і після відспівання
українського та канадського славнів запросив до продовження розмови за кавою і
солодким.