Пам’яті Власа Дарковича

28 лютого 2010 р. пішов із життя д-р Влас Даркович (William Darcovich, 1921–2010), економіст, меценат і колишній співробітник Канадського Інституту Українських Студій (КІУС). Приїхавши до Канади 1928 р. з волинського села, що неподалік Луцька, семирічний Влас знав лише два англійські слова – Бог і ложка, проте зумів у новій країні досягнути найвищих щаблів освіти й зробити вагомий внесок як у свою професійну ділянку, так і в студії про українське життя в Канаді. Він здобув ступені бакалавра сільськогосподарських наук (1944) і маґістра наук з управління фeрмерським господарством (1947) у Саскачеванському Університеті та доктора філософії з економічної теорії, економіки і статистики сільського господарства (1952) в Айовському Університеті, США. Впродовж своєї кар’єри д-р Даркович працював учителем і редактором, був автором різних публікацій та займав державні посади в міністерствах сільського господарства й регіонального економічного розвитку, Правлінні розвитку Атлантичного регіону та Міністерстві статистики Канади. Він також входив до складу робочої групи, яка займалася розробкою структури національної економічної статистики Канади – головної аналітичної бази даних для вироблення розрахунків економічного розвитку країни та її економічних показників.

Участь в академічній і суспільній діяльності української громади була важливою часткою життя д-ра Дарковича. Він належав до багатьох українських організацій, докладаючи свої управлінські здібності й фінансові спроможності до різних проектів і заходів. Він також зробив значний вклад у дослідження історії українців у Канаді. Однією з його перших публікацій був буклет Ukrainians in Canada: The Struggle to Retain Their Identity (Ukrainian Self-Reliance Association, Ottawa Branch, 1967). Найважливішою аналітичною працею д-ра Дарковича була його A Statistical Compendium on the Ukrainians in Canada, 1891–1976 у співпраці з сенатором Павлом Юзиком, видана 1980 року Видавництвом Оттавського Університету. Довідник мав широкий відгук і досі служить важливим джерелом з історії українців у Канаді. Також у співпраці з Павлом Юзиком   д-р Даркович відредагував доповнення до ранішої праці, Ukrainian Canadians and the 1981 Canada Census: A Statistical Compendium, що вийшла друком як № 22 в серії дослідних звітів КІУСу (1988). Після виходу на пенсію д-р Даркович переїхав з Оттави до Едмонтону й почав займатися дослідницькою роботою в КІУСі.

1989 р. у пам’ять про свою дружину Олену (дівоче прізвище Михайленко), яка була відома своїм співчутливим ставленням до тих, хто терпів від соціaльних та інших незгод, він заснував в КІУСі Меморіaльний фонд ім.Олени Даркович, значна частина коштів для якого надійшла від страхового полісу на її життя й інших активів. Фонд був створений за прикладом другої дружини д-ра Дар-ковича, Ізабел Даркович (Василина Райчиба-Бойко), яка перед тим заснувала премію в пам’ять про свого першого чоловіка Степана Бойка при Інституті Св. Івана в Едмонтоні, щоб допомагати бідним українським студентам. Меморіaльний фонд ім. Олени Даркович почав діяти в 1992-1993 навчальному році, допомігши вже понад двом десяткам студентів закінчити докторські студії. Стипендія ім. Олени Даркович присуджується щорічно студентам-докторантам, які задовольнили всі програмні вимоги й працюють над дисертацією на українську чи українсько-канадську тему з освіти, історії, права, гуманітарних і соціальних наук, жіночих студій або бібліотекознавства.

Д-р Даркович був одним із найбільш вірних прихильників Канадського Інституту Українських Студій і щорічно робив внески до фонду. Пішовши з життя, наш щедрий меценат зробив свій останній дар – страховий поліс на життя на суму понад 100,000 дол., що дозволить тепер довести загальну суму уставного капіталу до 294,885 дол. і розширити можливості фонду. Бл. п. Влас Даркович вважав, що цей фонд має призначення підтримувати високий академічний рівень українських студій, допомагати молодим людям здобути вищу освіту та сприяти збереженню української ідентичности поза межами України.