Святкування Дня Матері

Леся Панько

У другу неділю травня кожному варто задуматися, зупинити цей сьогоднішній шалений ритм життя і віддати шану найдорожчій людині на світі – рідній Матері, людині, яка для своїх дітей жертвує всім, чим може, але від них ніколи нічого не вимагає.

Повернувшись в історію, слід згадати, що святкування Дня Матері було започатковано у 1910 р. Анною Джарвіч із Філадельфії. З часом почались святкування і в інших країнах. Вперше у 1928 р. Союз Українок Канади відзначив День Матері, а вже наступного року в Галичині у Львові редактор тижневика “Жіноча доля” Олена Кисилевська стала ініціатором цього свята. Через довгі роки, нещадні заборони і перепони ця давня традиція з 1990 року повернулася в Україну, де знову постать жінки і матері стоїть на високому п’єдесталі поваги.

Завжди пам’ятають і з року в рік вшановують матерів і бабусь членки Відділу Організації Українок Канади і члени Філії Українського Національного Об’єднання Торонто-Захід. Так і цього року, тиждень пізніше після Дня Матері, а саме 16 травня, зібралися в Домівці Філії УНО достойно відсвяткувати цей день.

Голова Філії УНО Петро Ковальчик привітав із святом і хвилиною мовчання запропонував вшанувати тих, які відійшли від нас у Вічність.

Мистецьку частину розпочали членки Відділу ОУК Валентина Горовенко і Оксана Проців, яка і написала сценарій на високому професійному рівні. Вечір почався із вшанування: першої Матері – Покровительки Пречистої Діви Марії, другої – це землі нашої, славної України, а третьої – рідної, ласкавої Матусі-Берегині. Ведучі вдало переплітали свій виступ з поезіями, які читали членки Відділу Леся Ліщишин, Ірина Костирко, Оля Завадовська і Люба Романишин під музичний супровід Лесі Яциковської. Скільки теплих і ніжних слів про матір прозвучало на цьому вечорі, слів вдячности людині, котрій завдячуємо своїм життям. Згадали і низько вклонилися також тим скромним жінкам, які присвятили своє життя ідеалам любові до України. Через трагічні історичні обставини вони не змогли стати матерями, або дехто із них народив у в’язниці чи в далекому Сибіру. З великою любов’ю у серці до своєї країни вони жертвували особистим щастям і здоров’ям.

Чудовою окрасою свята став виступ двох учениць Рідної Школи при Філії УНО Торонто-Захід сестричок Олександри і Катрусі Галабар, які виконали прекрасні українські пісні про матір, а після цього всім присутнім жінкам вручили червоні троянди – як символ безмежної любові.

Наступною точкою вечора була літературно-музична композиція під назвою “Пісня про рушник”, яку виконали Л. Романишин і Л. Яциковська. Не в одного із присутніх з’явилися сльози на очах, пригадалась рідна оселя і ласкава, незабутня мати.

На святі виступила голова Світової Ради Суспільної Служби Ірина Ващук, яка склала привіт від цієї організації, від Приятелів Київського Патріархату, а також зачитала привіт від осередку Суспільної Служби з Новоархангельська Кіровоградської области, з якою споріднена Крайова Управа ОУК. Пані Ващук згадала тих жінок, які заклали підвалини ОУК, були берегинями українських традицій і звичаїв, зуміли це передати наступним поколінням, проклали шлях, по якому сьогодні продовжує крокувати українське жіноцтво Канади.

Тож нехай Свято Матері не оминає українську родину, а під знаком вшанування матері діти виростають добрими, чуйними людьми, бо від того залежить майбутнє нації і країни.

PHOTOS

1 – Голова Філії УНО Торонто-Захід  Петро Ковальчик;

2 – Голова Світової Ради Суспільної Служби Ірина Ващук;

3 – Учениці Рідної Школи Олександра і Катруся Галабар (зліва направо);

4 – Леся Яциковська;

5 – Зліва направо: Оксана Проців, Валентина Горовенко, Люба Романишин, Ірина Костирко, Оля Завадовська