Небувала зустріч – запізнаймося

 Присутня І. В

Комітет Українок Канади, Відділ Торонто 9 травня 2006 р. запросив українську громаду на   зустріч з педагогами і одночасно громадськими діячками з українського поселення у Грузії.

Складові КУК щиросердечно вітали наших посестер з далекої кавказької держави, які за старанням почесного консула Грузії п. Володимира Кудрика відвідали українців у Канаді.

Українки-педагоги, яким доля призначила жити на чужині, працюють на користь свого народу як виховниці української дітвори. Так вони бережуть красу наших поселень – українських дітей та будують зв’язок поколінь, а також дають підставу для громадського життя, закріплюючи українську ідентичність.

Програму зустрічі відкрила і вела перша заступниця голови КУК Дзвінка Габа, висловлюючи сердечні побажання гостям для  втілення їхніх завдань. Тріо бандуристок привітало присутніх виступом, подарувавши три пісні. Це стало приємною несподіванкою.

Опісля ведуча надала слово генеральному консулу України в Канаді д-ру Ігореві Лоссовському. Він побажав нашим гостям  багато духовної сили та успіхів у продовженні невтомної праці для добра українського народу.

Відтак Дзвінка Габа попросила до привіту голову СФУЖО пані Марійку Шкамбару, яка з притаманною їй щирістю та темпераментом привітала дорогих гостей від української громади Торонто, підкреслюючи, що зустріч надзвичайно корисна для  української громади і у великій мірі має дотичність до праці організованого жіноцтва. Присутність голів жіночих організацій та великої кількости членок стала виявом пошани і єдности.

Ірина Вжесневська, член управи Комітету Українок Канади, представила гостей і попросила до слова пані Ганну Матвєєву – директора цілоденної школи імени М. Грушевського у Тбілісі.

Присутні уважно слухали її виступ. Пані Матвєева у своїй розповіді зосередилась на висвітленні умов, в яких живуть українці Грузії, підкреслючи, що вони прагнуть контактів та інформації про діяльність українців на діаспорних поселеннях, щоб перейняти засоби виховання і методи української освіти. Тішило те, що маємо таких шляхетних українок, які виховують дітвору і молодь у приналежності до українського народу. Ми відчули, що їхні завдання є великі: плекати нашу культуру, дбати про українську освіту, вивчати українську мову, обряди, традиції, звичаї і при тому ширити добре ім’я про Україну.

Відтак пані директор передала слово учительці школи ім. М. Грушевського Катерині Смалій-Цулая. Цікавим був виступ пані Катерини про розвиток української громади у Грузії: “Треба плекати почуття обов’язку бути свідомим і корисним Україні незалежно від того, чи ми з близького, чи з найдальшого українського поселення. Наше  основне моральне зобов’язання – не втратити віри для виховання грядучого покоління. Це завдання для всіх, починаючи від родини і школи до культурно-громадських установ. І саме ця свідомість має сягнути сьогодні усіх українських поселень”.

Потім почалася розмова у формі питань, на які вичерпні відповіді давали гості з далекої Грузії. Ця виміна думок була дуже корисною і додавала віри, сили та певности, що українство має добрі шанси розвиватися на чужині.

Непомітно минав час. Колишня голова Христина Болюбаш подарувала на згадку книжку Ірени Сеник “Біла Айстра” та чек на 500 доларів від Комітету Українок Канади для української школи у Грузії.

Заключне слово виголосила Дзвінка Габа, щиро дякуючи присутнім за участь у зустрічі. Вона наголосила, що кожне поселення має свої специфічні проблеми і потреби, але послідовна праця у громаді приносить великі плоди. Ведуча передала найкращі побажання від українців Торонто і сказала: “Ми щиро вдячні вам, одержимі посестри, за надзвичайно цікаву зустріч. Ви залишетеся світлим спогадом у наших серцях”.

З урочистим настроєм разом відспівано “Христос Воскрес” та засвідчено почуття єднання. Організатори зустрічі подбали про смачну перекуску і каву. Присутні ще довго не розходились, спілкувались, задоволені щирою, теплою та дружньою атмосферою.