Володимир Івасюк:

Пісня і пам’ять – будуть вічними

Де б у світі не проживали українці, вони вважають справою чести і обов’язку пам’ятати і вшановувати своїх героїв. 24 травня Міжнародною громадською організацією “Четверта Хвиля” в бенкетному залі “Княжий Двір” було зорганізовано концерт-реквієм святлої пам’яті композитора Володимира Івасюка.

Цього року виповнилося б 60 років від дня його народження і 30 років – від дня  трагічної і донині сповненої таємниць і здогадів трагічної смерті. Важко переоцінити вклад Володимира Івасюка як у розвиток національного мистецтва, так і в формування національної думки та патріотичних почуттів українців. Своєю смертю в далекому 1979-му він сколихнув усю Україну, ще раз довівши, що можна зліквідувати людину фізично, але не можна розтоптати гідність, гордість, не можна знищити пісню...

Протягом усіх цих років, коли вже не було з нами Володимира Івасюка, його пісні лунали скрізь, де мешкали українці. Всенародна любов була найвищою відзнакою його творчого життя. А тепер додалась ще й державна – 1 березня цього року Президент України присвоїв Володимирові Івасюку звання Героя України.

Плануючи згаданий концерт, організатори вирішили весь прибуток від нього передати на потреби Світового Конгресу Українців, оскільки традиційно травень вважається місяцем СКУ.

Ведучий вечора Ігор Бокій розповів про життєвий і творчий шлях Володимира Івасюка. Особливо він зупинився на загадкових фактах його трагічної смерті, які донині залишаються за сімома замками в московських архівах КГБ. Чимало присутніх у залі, особливо львів’ян, згадали ті дні і події, що сколихнули древнє місто Лева, багатотисячний похорон Івасюка і викликане ним патріотичне піднесення.

Ще більше емоцій додала фотохроніка життя Володимира Івасюка, яка супроводжувалася музикою і врочисто-сумною поетичною декламацією Лариси Баюс.

Богдан Вандяк підготував кіно-хроніку радянських часів – того періоду, коли довелось жити і творити Володимиру Івасюку. І вже ці кадри давали зрозуміти, що творчість молодого талановитиго композитора з яскравим українським національним спрямуванням не вписувалася у виставлені компартійними вождями рамки.

Чудовим доповненням стали уривки з музичного фільму “Червона Рута” режисера Р. Олексіїва, в якому знялися такі відомі виконавці, а тоді лише початківці, як Софія Ротару, Василь Зінкевич, Назарій Яремчук і Володимир Івасюк.

Справжнє задоволення подарував концерт, в якому із 20 творів, що прозвучали зі сцени, 18 було на музику Івасюка. За це заслужені оплески отримали всі виконавці – Діана Пліхтяк, Оксана Пікуш, Наталка Кулинич-Колач, Ігор Дідух, Тарас Пуняк, Михайло Павлюк і особливо юна Ганнуся Танчак, яка виконала “Червону Руту” разом із усіма присутніми в залі.

Голова організації “Четверта Хвиля”, голова Комісії СКУ у справах культури Анна Кісіль подякувала усім виконавцям за їхню участь у концерті, наголосивши, що вони подарували справжнє свято для душі, і передала прибуток від вечора – тисячу доларів – заступнику президента СКУ Марійці Шкамбарі.

У свою чергу, пані Шкамбара висловила подяку “Четвертій Хвилі” від імени президента СКУ Евгена Чолія, генерального секретаря Стефана Романіва та усіх членів управи за організацію такого потрібного заходу в пошану незабутнього мистця Володимира Івасюка і за передані на потреби СКУ кошти.

Дуже приємно, що на вечір завітав посол України в Канаді д-р Ігор Осташ. Він у своєму слові наголосив, що концерт зворушив його до найпотаємніших струн душі. Цьому спричиналися і пам’ять про Володимира Івасюка – справжнього героя великої країни, і виконання його творів місцевими артистами. “Його пісня буде поміж нас!” – такими словами закінчив свій виступ пан посол.

А вечір в пошану Володимира Івасюка також закінчився піснею-символом “Пісня буде поміж нас” у виконанні всіх учасників і присутніх.