Едмонтон святкує 100-річчя Пласту

В Едмонтоні святкування 100-річчя Пласту почалися ще у вересні 2011 р., коли розпочато діловий рік після літніх таборів. Упродовж осені й зими заняття в Домівці проходили у великій мірі з огляду сторіччя Пласту, а День народження Пласту відзначено двома подіями. В неділю, 29 квітня 2012 р. едмонтонські пластуни зібралися у своїй Домівці, щоб з пластунами по цілій Канаді разом відновити пластовий обіт.

Ритуал розпочався відспіванням пластового “Отче наш” і пластового славня, а тоді зроблено відео- і звукозапис привіту Станиці, який пролунає під час ЮМПЗ. Ведучий свята Маркіян Лазурко вияснив значення всякої присяги, а Пластової – зокрема. Запаливши свічки у притемненій Домівці, едмонтонські пластуни злучилися з пластунами по цілій Канаді, щоб разом рецитувати пластовий обіт – вірш до Пластової Присяги, який написав співзасновник Пласту д-р Олександер Тисовський. Опісля усі заспівали традиційну прикінцеву пісню “Сіріли у сумерку”, а тоді пісню століття “Будь іскрою, як мрієш бачити багаття”, яку написала й скомпонувала киянка Соломія Мричко. Їм пригравали на гітарах юнаки Адріян Зміївський і Матей Горбай, а хорунжими були Іван Сабодаш і Наталя Пришляк.

Вже поза зв’язком з іншими станицями показано інтерв’ю з декількома пластунками й пластунами, які дуже змістовно відповідали на питання “Яке значення має Пласт для тебе?” і “Яке бажання маєш для Пласту на майбутнє?” Ведучий М. Лазурко подякував у першу чергу тим сеньйорам, які, будучи юнаками, розпочали пластову працю в Едмонтоні і тепер дожили до часу, коли бачать своїх дітей і внуків у пластових рядах.

Свято звеличили гості: зі Львова приїхала Наталя Кобилюх, а з Торонто Зоряна Яворська-Сокольська, перша гурткова першого гуртка юначок і перша курінна 6-го куреня юначок ім. Уляни Кравченко. Відспівавши “Гімн закарпатських пластунів”, усі зібралися на подвір’ї для спільної фотографії, а тоді легкої перекуски.

Великим заходом до святкування 100-річчя Пласту Едмонтонською Станицею був ювілейний бенкет і забава, що відбулися 5 травня 2012 р. у бенкетному центрі “Меридіан”. Гостей при дверях зустріло досить історичне шатро з 1960-х рр. з обладнанням з тих часів. Його виготовив осередок праці старших пластунів під проводом Марка Тимчака. Вже в самому приміщенні була архівна виставка, яку підготувала Надя Цинцар, а гостей зустрічали музики ст. пл. Адріян Вархола, пл. розв. Адріян Зміївський, Матей Горбай, Маркіян Тетеренко і пл. уч. Олесь Зміївський.

Коли гості позаймали свої місця, ведучі Мірко Ґрох і Олеся Маркевич коротко накреслили початки Пласту і представили почесних гостей бенкету.

Голова Крайової Пластової Старшини Олена Цоба передала вітання КПС; підкреслено, що в її родині уже чотири покоління виховувалися у Пласті, таким чином, ідеали організації передаються з роду в рід.

Депутат Провінційного Пар-ламенту Євген Звоздецький висловив вітання від прем’єра провінції Альберта Алісон Редфорд і передав спеціальну дощечку-привіт.

Щоб створити відповідний настрій, пластовий квінтет “Ре-мінор” відспівав дві пісні.

Бенкет почався пластовим “Отче наш”, який заспівали всі під проводом “Ре-мінору”, а тоді Владика Давид (Мотюк) благословив трапезу й присутніх.

О. Маркевич запросила встати гостей, що приїхали з-поза міста. У своєму короткому, але змістовному слові А. Сливинська сказала, що її каденція станичної охоплює два ювілеї – 60-річчя Едмонтонської Станиці і 100-річчя Пласту. Іскра Пласту, про яку співається в ювілейній пісні, передається з покоління у покоління, з краю до краю. Застосовуємо нові методи, але ідея постійно процвітає.

На кількох екранах, розташованих по бенкетному залі, показано діапозитиви з історії Едмонтонської Станиці, а учасники оповідали спогади з таборів, де зароджувалося й міцніло товариство. Юнацтво відспівало пісню сторіччя “Будь іскрою”, 6-й курінь юначок курінну пісню “Пісне, наша пісне”, а 13-й курінь юнаків пісню Володимира Івасюка “Водограй”.

М. Ґрох представив колишніх станичних і підкреслив, що одного з них – д-ра Любомира Романкова – щойно увели до Почесної палати винахідників.

Ведучі поділилися своїми, до речі, дуже інакшими спогадами з новацтва і цим упровадили до показу слайдів з новацького життя у виконанні Дарці Сторощук і Адріяна Вархоли. Тоді представлено тих, що почали пластувати в Едмонтоні, за десятиліттями (1940 – 2010).

Вершиною бенкету була “опера”. Ярема Шулякевич розповів, що її виконано вперше і тільки раз у Вінніпегу 1963 р., але якось збереглося лібретто й ноти, і тепер ця опера “Синдерела”, тобто Попелюшка, має свою другу прем’єру. До мотиву Попелюшки зверталися різні композитори, але либонь ніколи з таким використанням готового пісенного матеріалу. Варто лише сказати, що всі ролі виконували чоловіки: хор – Олесь Лазурко, Зенко Маркевич, Богдан Саварин і Роман Солтикевич; Попелюшка – Ярослав Петрів, мачуха – Андрій Шиманівка, сестра – Микола Білаш, друга сестра – Степан Лазурко, хресна мати Попелюшки – Орест Ґрох і король – Андрій Гладишевський. Описати цю “оперу” словами вимагало б пера чи Котляревського, чи, може, й Рабле, хай додані фотографії допоможуть читачам створити хоч якусь картинку цього дійства.

Бенкет закінчив о. Корнилій Зубрицький відспіванням Воскрес-ного тропаря “Христос Воскрес”.

До танців безперебійно пригравали оркестри “Евфорія” і “Viva розвага”.

PHOTOS (Світлини Андрія Шиманівки і Надії Мельницької)

1 – Депутат Євген Звоздецький передає дошку-привіт Провінційного уряду Альберти станичній Анні Сливінській

2 – Фрагмент з “опери” “Попелюшка”

3 – Олена Цоба вітає станицю від КПС

4 – Виступає ансамбль “Ре-мінор”

Світлини Андрія Шиманівки і Надії Мельницької