“Українські килими: мандрівка спадщини”

“Українські килими: мандрівка спадщини”, виставка вибраних килимів з фондів Українського Музею, відкрилася для відвідувачів 12 лютого 2012 р. Понад 35 цінних експонатів – найдавніший з них датується кінцем XVIII ст., інші початком XX – в усій красі демонструють багатство кольорів і орнаментальних мотивів, використовуваних українськими килимарями. Виставка триватиме до 21 жовтня.

“Деякі з килимів у нашій експозиції пережили війну і руйнівну радянську окупацію України, – розповідає Любов Волинець, музейний куратор народного мистецтва і куратор цієї виставки. – Їх перевезли через не один кордон українські біженці, прагнучи зберегти свою культурну спадщину. Після нелегкої подорожі з України до Америки ці реліквії з часом потрапили до нашого музею, і сьогодні ми з гордістю представляємо їх як частину нашої колекції зразків традиційних текстилiв”.

Гладкі килими ткали на вертикальних чи горизонтальних верстатах, створюючи, відповідно, стилізований квітковий або геометричний орнамент, з вовни, пофарбованої природними барвниками, які вносили у красу українського килима багатство ніжних відтінків кольорів.

На території сьогоднішньої Правобережної України знайдено знаряддя для прядіння і ткання, що відносяться до Трипільської культури (5000-2000 рр. до Хр.). Найдавнішу згадку про українське килимарство залишив нам арабський мандрівник X ст. Ахмед Ібн Фалдан, який пише про килим для похоронної церемонії та його виготовлення жінками. Дедалі більше згадок про використання килимів у побуті князів Київської Русі зустрічаємо аж до кінця XII ст. З XV ст. килим набуває незаперечного значення: в описах майна української шляхти часто зазначено колір, орнамент, якість, розміри і вартість килимів, а також їхнє призначення: на стіну, на стіл, на лаву, на долівку або ж як важлива складова посагу нареченої.

У XVI-XVIII ст. зростання попиту в Західній Європі спричиняє розквіт українського килимарства. Створюються ткацькі ґільдії; магнатські майстерні, в яких працюють кріпаки і які виготовляють килими для населення українських земель і “на експорт”. У цьому виробництві беруть участь навіть монастирі. Колись “панська розкіш”, килими стають звичною оздобою житла людини середніх статків, їх тчуть по селах, аби прикрасити хату, дати на посаг донькам, накрити труну. Проте у другій половині XIX ст. скасування кріпацтва та індустріалізація, а також інші соціально-економічні причини призводять до занепаду українського килимарства.

На початку XX ст. в українських науковців і любителів старовини проявляється інтерес до народного мистецтва. Знову з’являються килимарські робітні, засновуються школи народної творчості. Охочі опановують напівзабуте ремесло, копіюючи давні килими у приватних зібраннях та музеях і в такий спосіб зберігаючи орнаментику й техніку оригіналів, багато з яких згодом буде втрачено. У цих килимарнях ткали також килими на підставі мистецьких проектів тодішних мистців, таких як Микола Бутович, Святослав Гординський, Роберт Лісовський, Петро Холодний-мол. та Олена Кульчицька. Деякі з цих килимів є представлені на виставці.

Куратором виставки “Українські килими: мандрівка спадщини”, організованої Українським Музеєм, є Любов Волинець. Частково виставку профінансовано коштом п. Андрея Гарасимяка, додаткову підтримку надали Ірина Куровицька, проф. Ярослав Лешко та Алла Лешко, Мирон і Марійка Мартюк, Олег і Христина Самійленки, Орест Шуль.

Про Український Музей

Український Музей − це найбільший музей у США, метою якого є колекціонувати, зберігати, виставляти й інтерпретувати експонати, які мають мистецьке або історичне значення для багатої культурної спадщини українців. Заснований Союзом Українок Америки у 1976 році, музей був визнаний як одне з найбільших досягнень українсько-американської громади. На сьогодні його добірні колекції народного й художнього мистецтва та об’ємна збірка архівних матеріалів роблять музей одним з найбільш унікальних і динамічних у місті Нью-Йорку, притягуючи найрізноманітніших відвідувачів. Щороку музей проводить кілька виставок, друкує до них двомовні каталоги і проводить низку поширених програм, часто у співпраці з іншими музеями, освітніми установами та культурними центрами.

Тут є музейна крамниця, проводяться екскурсії, в наявності програми для шкільних та сімейних груп, знижені ціни на квитки для школярів, студентів та пенсіонерів.

* * *

Український Музей

222 East 6th Street (between Second and Third Avenues)

New York, NY 10003

Тел. 212.228.0110     

Факс 212.228.1947

Години праці музею:

від середи до неділі

11:30 ранку – 5:00 попол.

е-пошта:  info@ukrainianmuseum.org            вебсайт: www.ukrainianmuseum.org