То хто тасує карти?

Нам обіцяють світле майбутнє, розвиток економіки, підвищення зарплатні, європейські дороги та щасливе життя у складі Європейського Союзу. Натомість ми ледве зводимо кінці з кінцями, спостерігаючи “битви титанів” влади.

24 квітня у відставку пішов мер Черкас Сергій Одарич, якого навіть не пустили до власного кабінету. При цьому Сергій Тулуб не зміг пояснити, за що, тепер вже колишнього, мера зняли з посади. До того ж, не одного Одарича відсторонили від крісла мера: разом із ним достроково у відставку пішли мер Конотопа Василь Дзед та мер м. Саки Олег Клюй. Особливого протесту з їхніх сторін народ не побачив, у той час як Сергій Одарич почав відкрито говорити про незадоволення рішенням та його необґрунтованість.

Народний депутат України Юрій Сиротюк в інтерв’ю телеканалу “Вікка” заявив:

“Місто приречене на безвладдя. Громаду позбавили конституційного права мати свого законно обраного представника”.

Але народ не став мовчати – черкаські активісти всерйоз зайнялися справою Одарича. Черкасці створили петицію з метою встановлення справедливості біль-ше тижня тому. Активісти не є політичною організацією чи партією. Це люди, які прагнуть відкритості. Вони розповідають людям у всьому світі, що відбувається в Україні.

У змісті петиції президентові зазначено:

“Ми, громадяни, вкрай стурбовані недемократичними методами ведення політики – як у місті Черкаси, так і в інших регіонах країни. Нагадуючи Вам про зобов’язання України, взяті перед обличчям ЄС, ми закликаємо Вас розібратися в ситуації місцевого самоврядування міста. Ми вимагаємо відновити Сергія Одарича як мера міста Черкаси і анулювати всі рішення, прийняті незаконним новоствореним міськвиконкомом. До того ж, ми не хочемо бачити на посту губернатора громадянина Тулуба. Ми віримо в демократію і в те, що місцеве самоврядування повинне залишатися за людьми, які його формують, а не управлятися централізовано. Ми закликаємо Вас захищати Конституцію України і волю народу, який надав Вам цю владу”.

Новини про зняття мера Черкас вже дійшли до Сполучених Штатів, Франції, Росії, Білорусі та Канади. Жителі інших країн починають підтримувати петицію, залучаючи до її підписання своїх знайомих. Масштабність проекту доводити не варто: люди за тисячі миль від України забувають про власні проблеми і намагаються допомогти українцям! Постає запитання: чи не вилізе українському народові, який прагне справедливості, демократії та права на чесний вибір, боком дана петиція, адже у нашій країні не дуже шанують правдошукачів та Мойсеїв?

Один із черкаських активістів, Денис Андрущенко, говорить:

“Все просто: якщо елементарні норми права не виконуються – нам немає що робити в Європі. Наша умова перед президентом України Віктором Януковичем – або справедливість та демократія, або припинити показувати гримаси Європейському Союзові. То ж Віктор Федорович має приділити особливу увагу не лише черкаській ситуації, а й іншим справам із сумнівного імпічменту в містах усієї України, адже Європейський саміт та рішення про асоціацію України з ЄС не за горами.

Не варто порівнювати страх однієї людини і цілого народу! Народ не може боятися 40 осіб. Тим паче, що ці 40 людей “обіцяли захищати їхні інтереси”. От і побачимо, чи є в депутатів совість та власна гідність, чи сприймуть вони поразку або будуть шукати нові щілини й тікати від світла”.

Під час інтерв’ю юнак додає:

“Ми живемо у час, коли народ може активізуватися та об’єднатися у вирішенні проблем за допомогою лише одного натиску кнопки в мережі Інтернет. Завдяки таким потужним ресурсам, як Avaaz.org, люди з усього світу змінюють думку цілих парламентів”.

На запитання, якими будуть дії у випадку відхилення президентом петиції, активіст заявляє:

“У разі, якщо Віктор Янукович не відреагує на петицію та не прийме відповідних заходів, він ставить себе та свою команду у невигідне становище. Тоді ми будемо вимушені передати дану петицію членам Єврокомісії, а якщо справу Сергія Одарича будуть затягувати, то й до Європейського Суду. Навіщо чекати? Якщо в Україні не знайдуться свідомі люди, щоб в усьому розумно розібратися, то підемо у світі пошукаємо. Ви маєте розуміти, що подібні дії щодо відхилення петиції лише ускладнюють процес євроінтеграції України. Навіщо ЄС ще 45 мільйонів голів, які не можуть самостійно вирішувати власні проблеми у межах країни?!”

Не варто сидіти, склавши руки, і скаржитися на безлад в Україні, рідному місті. Варто йти вперед, ставати сильнішими духом та змінювати свою державу, яка гордо носить титул “Демократична”.

ПРИМІТКА: Спільнота Авааз нараховує майже 22 мільйони людей із 194 країн. У мережі Facebook було створено окрему сторінку AVAAZ Ukraine для підтримки петиції http://www.avaaz.org/en/petition/Ukraina_deputaty_tasuyut_karty_bez_naroda_Spasite_demokratiyu/

Козловська Тетяна