В 10-ту річницю смерти бл. пам’яті д-р Олександри Копач

12 липня 2008 р. минула 10-та річниця з дня смерті д-р О. Копач. Леся Копач (Яворська) ціле життя віддала своїй родині, науці, українському народові та вихованню української молоді. 

Народилася 1913 р. у Городенці на Покутті. Побралася з Романом у 1941 р. Навчалася в Ягеллонському Університеті в Кракові під  керівництвом професорів Б. Лепкого та К. Кісілевського і закінчила цей університет із ступенем маґістра. В 1967 р. здобула ступінь доктора філософських наук в Оттавському Університеті.

Одиним із найвизначніших її досягнень було те, що вона перша з післявоєнних поселенців побачила потребу у вищому шкільництві для української молоді. У 1951 р. Олександра Копач започаткувала першу середню українську школу на Північноамериканському континенті – Курси Українознавства ім. Григорія Сковороди. Це на той час нове українське шкільництво в діаспорі дало поштовх вихованню цілих поколінь нової свідомої української інтелігенції, цінних громадян Канади і будівничих нової української спільноти поза межами України. Ці Курси стали прикладом для наслідування багатьом українським організаціям і церквам у створенні української вищої шкільної системи поза Україною. Курси Українознавства ім. Г. Сковороди були поставлені на дуже високому рівні, де викладали кваліфіковані історики, дослідники і мистці, між якими були д-р Ярослав Пастернак (археологія), Василь Верига (історія), д-р Ярослав Мудрий (історія), Мирон Левицький (мистецтво), Оксана Соколик (українська музика), о. Володимир Жолкевич і о. Іван Сиротинський (релігія), Микола Битинський (мистецтво). Протягом 30 років існування Курсів Українознавства ім. Г. Сковороди д-р Олександра Копач викладала українську літературу. 

Д-р Олександра Копач – авторка кількох десятків поважних наукових праць, авторка 8 книжок для старших і для молоді, дослідниця української літератури і дописувач до української преси. Вона була дійсним членом Наукового Товариства ім. Тараса Шевченка, від якого одержала золоту медаль за її наукову працю. Довголітня членкиня і голова Об’єднання Українських Письменників “Слово”, член Об’єднання Працівників Дитячої Літератури (ОПДЛ), Шкільної Ради КУК, Відділ Торонто і Ліги Українських Католицьких Жінок Канади (ЛУКЖК). Довгі роки видавала журнал української молоді  “Проблиски”.

З любов’ю, пошаною і в пам’яті до Мами і Бабуні син Юрій з дружиною Галею, внуки –  ­ Рената, Ляриса і Денис.

Вічна Їй пам’ять!