Куточок Рідної Школи Філії УНО Торонто-Захід

Хай вам щастить, дорогі випускники!

Злинь же, музико, в небо гучніше!
В добру пору лунай, в добрий час!
Вище голови, йдіть веселіше!
Ми усі вже чекаєм на вас!

З такими словами під звуки шкільного вальсу всі присутні на святі прощання з матурантами Рідної Школи УНО Торонто-Захід зустрічали 76-ий випуск 11 класу школи 30 травня. Зібралось багато гостей – батьків, друзів, вчителів у святковому залі, щоб сказати “До побачення” сімнадцятьом юним дівчатам та хлопцям, готовим вирушати на крилах мрій у майбутнє.

Багато гарних слів звучало на адресу винуватців свята. Директор Рідної Школи Ірина Кравець звернулася до всіх присутніх з привітанням, а також вручила випускникам табелі-кредити про закінчення 11 класу Курсів Українознавства. Не обійшлось і без жартівливих пісень про “Українську Школу УНО Захід” та “Скінчилось навчання” у виконанні учнів 7 класу, а також про “Вчителів”, яку заспівав Василь Лучків, учень 10 класу.

Опікун 11 класу Оксана Левицька звернулася до випускників, нагадавши їм про 660 веселих і настирливих дзвінків, які вони почули за 11 років навчання. У цей особливий день – день прощання зі школою – вона побажала їм сили підкоряти і пізнавати світ, знайти себе і своє місце у житті, бути завжди людиною, якою б гордилися їхні батьки. А також пам’ятати про найважливіший урок, який вони винесли зі собою, а це – не забувати мову, якою співала колискову пісню мама і яку вивчали в Рідній Школі. 

Особливо хвилюючим був виступ Мирослави Максимів. Важко було приховати сльози смутку на очах усім батькам матурантів. Адже вони, батьки, також по-своєму вчилися у цій школі разом зі своїми дітьми – проводжали їх кожної суботи у школу, нагадували про те, що потрібно виконати домашнє завдання, і неодноразово давали поради чи ділилися своїм досвідом, готувалися разом до іспитів. Їхня любов – безмірна і відкрита, підіймала дух у час розчарувань та надавала сили в час радости. Не забули матуранти по-
дякувати найдорожчим в усьому світі людям. З хвилюванням вони читали такі рядки:

“Мамині руки – то цілий світ.
Ті ніжні руки давали силу,
Ті ніжні руки в світ виряджали,
На кожнім кроці благословляли”.

Олена Незлобіна заспівала пісню “Матерям”.

 За традицією виступали наймолодші школярики. Ось їхні слова: “Ми будемо вас пам’ятати і вам ми хочемо сказати, що школу не треба забувати!”

З цікавістю і нетерпінням чекали вони подарунків від випускників, і дуже чемно пролунало від них: “Дякуємо!”

Звичайно ж, матуранти теж отримали багато подарунків. Від батьківського колективу школи – символічний український тризуб, від батьків учнів – фотографію на згадку про іспити, від учительського колективу – збірку поезій Дмитра Павличка.  

Привітним було слово Михайла Лучківа, який виступив з побажаннями успіхів учням 11 класу від Філії УНО Торонто-Захід.

Також не забули наші випускники звернутися зі словами подяки до своїх вчителів, які вчили їх рідної української мови та літератури, культури, історії й географії.

“Прощавай, Рідна Школо, скільки доріг навколо...
Летимо у далекі світи.
Вчителі в Рідній Школі добрі, чуйні й суворі.
Пам’ятатимем вас у житті”, –

лунало дзвінко і схвильовано під звуки мелодії.

Чи не найбільш хвилюючим моментом було завершення свята, коли випускники запросили на прощальний танець своїх батьків. І разом із ними ці повні мрій і сподівань юнаки та дівчата вирушили у добру путь, яка зветься життям.

То ж нехай доля сяє їм яскравою зіркою,
Нехай серця не знають спокою!
І юність буде хай такою,
Щоб їй ніхто позаздрити не міг!

Рідна Школо, до побачення!

Оксана Левицька,
вчителька Рідної Школи Філії УНО Торонто-Захід