Життя, віддане за Україну
10 червня виповнилося 66 років з дня трагічної
загибелі в німецькому концтаборі Саксенгавзен члена Проводу ОУН Олега
Кандиби-Ольжича
На долю українського народу, віками гнобленого і плюндрованого, випав
особливо тернистий шлях. Чи не тому в його героїчній історії так багато
яскравих індивідуальностей, котрі свідомо обрали свій шлях на Голгофу заради
торжества справедливости, поклали на олтар жертовности рідній Україні
найдорожче – своє життя. Серед таких неординарних особистостей Олег Ольжич.
Сьогодні ім’я Ольжича стало насправді легендарним:
вчений-археолог, поет, політичний діяч – усі ці грані таланту переплелися
гармонійно в одній людині.
Побачив світ Олег у родині житомирянки Віри
Свадковської, на той час – студентки Бестужівських курсів у Петербурзі, і
поета, що подавав великі надії, – студента Харківського ветеринарного інституту
Олександра Кандиби, який згодом увійде в літературу під ім’ям Олександра Олеся.
Перебування Кандиб у Житомирі закінчилося у
серпні 1909 року, коли вони виїхали до Києва, де батько нарешті влаштувався на
роботу за професією. Зі спогадів батьків відомо, що з трьох років Олег почав
читати, а маючи п’ять літ, написав п’єсу з козацьких часів на три дії.
Бурхливі події 1917 року перевернули мирне
усталене життя. Ніжний лірик Олександр Олесь був втягнутий революційним вихором
у політичне життя. Невдовзі йому запропонували посаду культурного аташе УНР у
Будапешті. Ще через певний час виїхала за кордон і Віра з сином. Оселилися вони
у Чехословаччині, де знайшли притулок багато учасників визвольних змагань за
незалежність України.
В емігрантському середовищі Олега Ольжича
захоплює українська національна ідея.
Успішно завершивши престиж-ний Карловий
Університет у Празі, де студіює археологію, О. Ольжич захищає докторську
дисертацію.
Молодого вченого запрошують читати лекції до
Гарвардського Університету в США. Дбаючи про організацію українського наукового
життя за кордоном, О. Ольжич разом з іншими науковцями засновує там Український
науковий інститут Америки. Водночас з’являються дві поетичні збірки О. Ольжича:
“Рінь” (1935) і “Вежі” (1940), які засвідчили про його непересічний талант.
Як поет і публіцист О. Ольжич пропагував
цінності, що підкреслювали героїчну суть українця та української нації. В одній
зі статей він писав: “Віднайшовши героїчний життєвий ідеал, нація не боїться
уже ніяких фізичних ударів”.
З молодих літ О. Кандиба став учасником
українського націоналістичного руху. У 1929 – член Організації Українських
Націоналістів. Виконував ряд відповідальних завдань Проводу Українських
Націоналістів ОУН, особисто Є. Коновальця. У 1937 очолив культурно-освітню
референтуру Проводу Українських Націоналістів. Наприкінці 1930-х рр. редагував
часопис “Самостійна думка”, перетворивши його на орган ПУН. У 1938-1939 О.
Кандиба брав активну участь у становленні державности Карпатської України та у
збройній боротьбі проти угорських загарбників, через що поет потрапив до
хортистської в’язниці. Протягом 1939-1941 очолював Революційний Трибунал ОУН,
член Проводу Українських Націоналістів.
На початку радянсько-німецької війни 1941-1945
переїхав до України разом з Буковинським куренем, взяв участь у формуванні
місцевої адміністрації та поліції. У 1941-1942 О. Кандиба жив у Києві,
налагоджував підпільну мережу ОУН в Україні. В жовтні 1941 О. Кандиба став
одним із організаторів політично-громадського центру – Української Національної
Ради в Києві.
З початком гітлерівських репресій проти
українських націоналістів Кандиба переїздить до Львова. У травні 1942
Почаївська конференція ОУН обрала Олега Кандибу заступником голови ПУН та
головою Проводу на українських землях. У січні 1944 після арешту А. Мельника
перебрав посаду голови ПУН ОУН. У Львові одружився з дочкою літературознавця Л.
Білецького Катериною (Калиною), та шлюб був недовгим.
25 травня 1944 заарештований гестапо у Львові. Був
ув’язнений у концентраційному таборі Саксенгавзен. Загинув під час чергового
допиту в ніч з 9 на 10 червня 1944 року.
Як заповіт для нащадків звучать рядки Олега
Ольжича сьогодні:
Державу не твориться в будучині,
Державу будується нині.
Ідеям ОУН він не зрадив до кінця своїх днів.
Олег Кандиба-Ольжич